Років двісті тому ще можна було зрозуміти. Відсутність достатньої кількості друкарень та постійні заборони української мови змушували використовувати ту літературу, яку можна було знайти та плюс-мінус зрозуміти. А зараз?

До речі, саме з використання московськими попами української церковної літератури і розпочалися перші заборони української мови.

Нагадаю вам, що російської мови як такої не існувало. В той же час Києво-Печерська лавра, маючи свою друкарню, друкувала церковні книги саме українською. Українська книга дісталася російських церков. У результаті чого українською мовою почали проповідувати московські попи, що поставило під загрозу експансію штучно створеної мови російської імперії.

Як наслідок:
1627 рік: Указ царя Олексія Михайловича про спалення українських книг.
1718 рік: За наказом Петра I спалено книгозбірню Києво-Печерської лаври.
1720 рік: Сенатський указ Петра I, що забороняв друкувати будь-які книги українською мовою, а також наказував вилучати українські тексти з церковних книг.