Олександр Андрейчук
Перестало битися серце солдата Олександра Андрейчука. Про це поінформувала Деражнянська міська рада.
Він був жителем села Волоське.
Воїн помер 25 січня 2026 року.
Олег Поліщук
Старокостянтинівська громада попрощалася із солдатом Олегом Поліщуком, 1976 року народження.
Воїн загинув 26 січня 2026 року під час виконання бойового завдання. Це сталось поблизу населеного пункту Малинівка Чугуївського району Харківської області.
Олег Чорній
Ярмолинецька територіальна громада повідомила про повернення «на щиті» уродженця села Косогірка — солдата Олега Чорнія.
Воїн загинув 6 лютого 2024 року в селі Рівнопіль Донецької області. Після тривалого часу невідомості він повернувся додому, щоб знайти вічний спочинок на рідній землі.
Віктор Двойнос
Хмельничани провели в останню путь Героя Віктора Двойноса. Життя військового обірвалось через ускладнення від хвороби.
У мирному житті Віктор Двойнос працював у будівельній сфері.
Чоловік мав військовий досвід та вищу освіту — закінчив Вінницький будівельно-архітектурний інститут.
Його мобілізували 4 грудня минулого року. Віктор Двойнос служив молодшим сержантом у складі Краматорського прикордонного загону. Через ускладнення після хвороби він помер 27 січня у шпиталі.
Герою було 55 років.
Володимир Годований
Хмельницький провів в останню земну дорогу захисника України Володимира Годованого, життя якого обірвалося після тяжкої хвороби під час служби.
Він родом з Тернополя. До служби займався підприємницькою діяльністю – копав криниці.
Наприкінці минулого року чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. Близько місяця він проходив військову підготовку. Через тяжке запалення легень стан різко погіршився. 30 січня цього року серце воїна зупинилося.
Володимиру Годованому назавжди 49 років.
Андрій Биков
У Кам’янці-Подільському попрощалися із сержантом Андрієм Биковим, 1983 року народження. Військовий служив вогнеметником.
Захисник загинув 20 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Леонідово Суджанського району Курської області. Він вважався зниклим, адже процес ідентифікації був складним. Лише зараз, після проведення ДНК-експертизи, Герой повертається додому назавжди.
Дем’ян Косенков
Славутська громада попрощалися із солдатом Дем’яном Косенковим, 1983 року народження. Серце захисника передчасно зупинилося.
Віктор Пасічник
Трагічну звістку отримала Улашанівська територіальна громада. Підтвердилася загибель військовослужбовця частини А4966 Віктора Пасічника, жителя села Пашуки. Захисник з 18 липня 2024 року вважався зниклим безвісти. Лише зараз стало відомо, що воїн загинув, виконуючи бойове завдання.
Володимир Тимчишин
Дунаєвецька громада провела в останню путь військового Володимира Тимчишина, який помер внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Володимир Тимчишин народився 26 лютого 1988 року у Дунаївцях. Тут минули його дитинство та юність. Навчався у Дунаєвецькій школі №4. Згодом здобув дві вищі освіти — економічну та юридичну. Він був офіцером юридичного відділу військової частини і мав звання капітан юстиції. Із початком повномасштабної війни став на захист України.
Його військовий шлях пролягав через Запорізький, Авдіївський, Покровський і Сумський напрямки. Володимир неодноразово отримував поранення. За службу був відзначений державними та відомчими нагородами.
24 січня 2026 року Володимир Тимчишин потрапив у ДТП на автодорозі Павлоград – Дніпро. Від отриманих ушкоджень він помер. Захиснику було 37 років.
Володимир Заставнюк
Володимир Заставнюк навчався у 25-й школі м.Хмельницького, закінчив професійне училище. Працював водієм тролейбуса.
Захищати Україну пішов у 2024 році. Служив у 5-й окремій важкій механізованій бригаді. Брав участь у виконанні бойових завдань. На зв’язок воїн не виходив із 9 січня 2025 року, зник безвісти в районі населеного пункту Шевченко Волноваського району Донецької області.
Тепер стало відомо, що Герой загинув. Його життя обірвалось 20 січня 2025 року. Володимиру Заставнюку було 47 років.
Олександр Алєксєєв
Хмельницький прощався з Олександром Алєксєєвим, 29 травня 1977 року народження.
Олександр мав військовий досвід. Він проходив строкову службу, був командиром танка, мав сержантське звання. Проте під час повномасштабної війни потрапив до штурмового підрозділу на Донецькому напрямку.
Воїн зник безвісти 15 травня 2024 року. Це сталось під час бойових дій поблизу населеного пункту Первомайське Очеретинської селищної громади Покровського району Донецької області.
Захиснику було 46 років.
Юрій Беркута
Про втрату повідомили у Понінківській громаді. 28 січня 2026 року під час військової служби помер Беркута Юрій. Його життя обірвалось внаслідок хвороби.
Захисник 1991 року народження.
Микола Лісков
Трагічну звістку оприлюднила Улашанівська територіальна громада. 27 січня 2026 року у бою за Україну загинув Микола Лісков, військовослужбовець військової частини А2613.
Захисник був жителем села Улашанівка.
Олександр Присяжний
Стало відомо про смерть Олександра Присяжного, жителя селища Закупне.
Олександр народився 28 квітня 1969 року у селі Кутківці Чемеровецького району. Здобув освіту агронома, проходив строкову службу у Збройних силах України. Працював на залізничній станції Закупне, у ДП «Закупнянський кар’єр», на елеваторі ТОВ «Агрохолдинг 2012».
До лав ЗСУ Олександр Присяжний був мобілізований 24 лютого 2022 року. Він був старшим сержантом. Служив у Хмельницькому обласному ТЦК та СП, у військових частинах 4667, 4809 та 5239, обіймав посади командира кулеметного відділення, стрілецької роти та головного сержанта інженерно-саперної роти.
16 січня 2026 року він помер під час проходження військової служби поблизу населеного пункту Козіївка Богодухівського району Харківської області.
Ігор Вдовиченко
У Старокостянтинівській громаді відбулося прощання із бійцем Ігорем Вдовиченком.
Ігор народився у 1968 році. Мав військове звання майстер-сержанта.
Захисник помер 27 січня 2026 року.
Йому було 58…
Віктор Козаков
У Кам’янці-Подільському попрощалися із захисником України Віктором Козаковим.
Віктор Козаков народився 6 березня 1973 року. Свій військовий шлях розпочав у червні 1991 року. Із 1997 року служив за контрактом, обіймаючи відповідальні посади: був старшим механіком-водієм, командиром відділення, заступником командира взводу, а згодом – техніком роти загородження.
26 січня 2026 року життя захисника обірвалося – він помер унаслідок гострої серцевої недостатності.
Денис Цісар
У Кам’янці-Подільському провели в останню путь захисника України Дениса Цісара.
Денис Цісар народився 25 вересня 1989 року. До війська був мобілізований 30 липня 2025 року. Служив стрільцем аеромобільного батальйону.
16 січня 2026 року він загинув під час виконання бойового завдання поблизу Новопавлівки Синельниківського району Дніпропетровської області внаслідок атаки ворожого FPV-дрону.
Володимир Черниш
У Старокостянтинівській громаді попрощалися із солдатом Володимиром Чернишем.
Володимир Черниш народився у 1987 році. Загинув 15 травня 2025 року поблизу Єлизаветівки Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання.
Сергій Чуш
Хмельничани провели в останню земну дорогу захисника України Сергія Чуша.
Сергій навчався в артилерійському училищі. Службу починав лейтенантом, а завершив у званні капітана.
Сергій Чуш став на захист України у 2022 році. Служив у складі 29-ї окремої важкої механізованої бригади. Виконував бойові завдання на різних напрямках фронту. Зокрема воював на Харківщині.
Його серце зупинилося 24 січня цього року.
Сергію Чушу навіки 54 роки.
Олександр Кундрик
У Полонській міській раді повідомили про смерть захисника, мешканця міста Полонне Олександра Кундрика.
Олександр Вікторович народився 23 серпня 1970 року.
Олександр Кундрик – слюсар з експлуатації та ремонту підземних газопроводів, працював у Полонному.
Він проходив службу солдатом взводу резерву.
Захисник помер 26 січня 2026 року під час лікування у Хмельницькій лікарні.
Йому було 55 років.
Олександр Яковишин
У Летичеві та селі Бохни прощалися із солдатом Олександром Яковишиним.
Він народився 12 березня 1995 року народження у селі Бохни. Олександр здобув спеціальність тракториста-машиніста в Голосківському СПТУ.
Олександр Яковишин був мобілізований у березні 2022 року. Він воював на найгарячіших ділянках фронту, нагороджений відзнакою міністра оборони України «Знак пошани». Захисник служив техніком-водієм у прикордонному підрозділі. Мав позивний «Літучий».
Він помер 22 січня 2026 року на Донеччині, виконуючи бойові завдання. Герою було 30 років.
Анатолій Хмелюк
Про втрату повідомили в Ізяславській міській раді – 26 січня 2026 року загинув житель села Клубівка Анатолій Хмелюк.
У громаді розповіли, що він був курсантом 9 навчальної роти 2 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини.
Анатолію навіки 44 роки.
