У декларації статків за 2024 рік тимчасово виконуючого обов’язки голови Державної екологічної інспекції України Олександра Субботенко відповідні органи знайшли розбіжності – посадовець задекларував 625 тисяч доларів, які від нібито знайшов. Проте представникам Національного агентства з питань запобігання корупції він розповідав про знахідку у розмірі 650 тисяч. Та саме цікаве – де саме голова Держекоінспекції знайшов гроші. За його словами, цю суму він знайшов у гаражі своєї бабусі.

Гараж у кооперативі “Прогрес”, що у Харкові, Олександр Субботенко успадкував від своєї бабусі, яка померла ще у грудні 2020 року. Зазначена знахідка фігурувала в деклараціях посадовця і у 2022, і 2023 роках. Тоді посадовець стверджував, що кошти бабуся отримала законно, пише 368.media.

Окрім питання щодо незрозумілого походження нібито знайденої готівки, перевірка НАЗК виявила і інші невідповідності в декларації. Зокрема, невідповідності стосуються кількох об’єктів нерухомості – квартири в Харкові (65,2 кв.м, спільна часткова власність); квартири в Києві; гаража у Харкові (32,1 кв.м, власність з 2021 року – той самий, де нібито знайдено кошти); та паркомісця в Києві.

За підсумками перевірки НАЗК зробило висновок про наявність ознак кримінального правопорушення (за частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України – внесення недостовірних відомостей до декларації). Загальна сума недостовірно задекларованих відомостей, як стверджують у НАЗК, становить 26,7 мільйона гривень.

Проте матеріали перевірки наразі не передані до правоохоронних органів. На момент попередньої перевірки Субботенко обіймав посаду завідувача сектору з координації та контролю територіальних і міжрегіональних органів Держекоінспекції.

НАЗК зацікавила задекларована посадовцем готівка в розмірі $623 тисячі (саме ця сума фігурує в декларації), тоді як він сам у поясненнях оперував цифрою $653 тисячі.

За словами Субботенка, бабуся та дідусь нібито мали можливість заробити цю суму, бо “мали ділові відносини” за кордоном СРСР. Причому, як пояснював посадовець, в його родині нібито було “сімейне правило” – зберігати коштовності саме у вигляді готівки, саме у доларах.

Утім, у НАЗК вважають, що бабуся Субботенка не мала можливості заробити чи якось інакше отримати таку суму. Хоча жінка 1948 року народження і працювала виключно на держпосадах – але на посадах низової ланки: техсекретаря Харківського РК ЛКСМУ, завідувача обліку Харківського політехнічного інституту, завідувача обліку Харківського райкому комсомолу та інструктора сектору обліку.

Проте головне те, що до 1991 року в СРСР обіг іноземної валюти серед громадян був прямо заборонений. Таким чином, навіть якщо долари і справді заощаджувала бабуся ще за радянських часів, вони були отримані незаконно.

Субботенко намагався закріпити право власності на “знайдені” кошти через суд. Однак рішенням Комінтернівського районного суду Харкова (справа № 641/8971/21) у задоволенні позовних вимог щодо визнання права власності на грошові кошти в порядку спадкування за законом було відмовлено.

Суд зазначив, що “дані грошові кошти можуть являти собою скарб” і наголосив, що позивачем не надано жодних доказів існування цих коштів, а також доказів того, що вони належали його бабусі.

Причому в офіційному заповіті бабусі, засвідченому державним нотаріусом, жодної згадки про будь-які грошові кошти немає.

Після програшу в суді Субботенко не оскаржив рішення в апеляційній інстанції і не звернувся до компетентних органів щодо встановлення факту “скарбу”, хоча саме такий порядок передбачено статтею №343 Цивільного кодексу України для легалізації знайдених цінностей.