– Їду до норовливої жінки, але надзвичайно талановитої журналістки та письменниці, – пояснив свою присутність на презентації книг саги «Журналістка покоління Х» переможниці «Коронації слова» в номінації романи Тетяни Редько її давній опонент, почесний громадянин Вінниці Роман Аксельрод.
А далі придбав два екземпляри її книг для читання.
Ось такі бувають парадокси.
Бо цю жінку – журналістку та письменницю можна любити, можна не любити, але байдужим до неї та її творчості не можна бути ніколи.
– Так, правда яку пишу я може здатись комусь шокуючою… і це правда що я як журналіст за професією знаю дуже багато. Тому написала історію нашого часу «зі службового входу».
Бо те, як ми жили – знищували через хитрі приватні фірми ядерні ракети по мільйону доларів за штуку, хто на цьому нажився із доморощених генералів, як у нас прямо з аеродромів викрадали ескадрами найкращі літаки і пілоти – зрадники летіли на них до рф та приземлялись там за обіцяні «срібники», хто за «откати» руйнував цілі гарнізони і їхні землі, тим хто звик жити у рожевих окулярах, це важко сприймати.
Але саме тому теперішнє покоління героїчних пілотів, інших підрозділів військ платить за помилки попередників дорогою ціною!
Ми мали все! Але забрали у нас його через нашу байдужість!
Тому любіть чи не любіть, критикуйте чи схвалюйте! Але не будьте байдужими до всього, що відбувається!
Зараз ми живемо в час Героїв, завдяки Героям та поряд із Героями, які і є героями та героїнями моїх книг. Вони діти із простих сільських та робітничих родин.
Але подвиги здійснюють там, де попередники допустили злочин чи підступну байдужість до долі країни та своїх дітей!
Сьогодні ворог там – де програли українські священники та вчителі.
«Сєло», тобто все українське, кликали «шароварщиною». Не розуміючи, що це код власної безпеки!
Зате тепер українське село, показує, що воно не лише колиска нації, але й хребет наших Збройних Сил!
Я вклоняюся кожному захисникові та захисниці за те, що дали мені та кожному присутньому, як вони зізнались, вперше за 5-й рік війни прийти на свято книги саме в бібліотеку. Бо тут джерело знань!
Так ми вчимося жити і будуємо архітектуру стійкості в реаліях війни.
Але це тільки маленький життєстверджуючий черговий захід! Бо попереду велике свято – Перемога України у нас усіх.
А перед цим ми маємо зробити роботу над помилками!
Але це можливо лише тоді, коли ми їх визнаємо і усвідомимо!
Ось основні посили книг.
А скільки там неймовірної любові, гостросюжетних поворотів, неймовірних несподіванок, навіть принц реальний є, і що там ВПЕРШЕ, дізнаєтесь читаючи книги «Мрія», «Син», «Спецпропагандисти – кілери війни», «Столиця неба».
Обіцяю – соромно не буде мені, а вам точно нудьгувати не дам.
До наступної зустрічі!» – підкреслила Тетяна Редько.
На творчому вечорі виступили імениті письменники та поети з багаторічним стажем – Ніна Гнатюк, Тетяна Яковенко, Олена Вітенко, голова НСПУ у Вінницькій області Вадим Вітковський, легендарний волонтер Володимир Бевз, донька Світлана і зять якого Сергій з перших днів війни пішли добровольцями на фронт, воїн-колега із «33-го» Роман Ковальський, воїн – голова партії «Україна – це ми» Григорій Зозуля, голова ВО « Свобода» у Вінницькій області Олексій Фурман, депутат облради Людмила Щербаківська, керівники медичних та реабілітаційних закладів області – Софія Кучерук, Олександр Галаченко, Світлана Голодюк, проректор ВДПУ Олег Власенко, представники ГО «Ми – вінничани» та Видавничого дому «Едельвейс». Із заключним словом виступила директор Вінницької обласної наукової бібліотеки Галина Слотюк.
Всіх не перерахувати, бо зустріч відбувалась із повним аншлагом.
Тетяна Редько подарувала бібліотеці комплекти своїх книг. Тому черги за її книгами, які були до цього, зменшаться.
Наступна зустріч 18-го березня у Калинівці. 25-го березня – у Вінницькій центральній міській бібліотеці ім. Бевза.
Ольга Вальчук,
журналістка
Книги можна придбати за тел. 067 726-52-01
