Сергій Приходько був військовим, служив з 2019 року у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Пройшов гарячі точки фронту, мав шість тяжких контузій. Оформлював документи, щоб списатися.
Але в час служби Сергія подруга познайомила його молоду дружину із двома хлопцями – сиротами, привела до неї Кирила Сергієнка та Сергія Роя. За версією слідства, зі старшим Ярослава мала стосунки.
Хлопцям вона поскаржилася на чоловіка, мовляв, б’є і кричить на неї. Коли Сергій спав, Рой і Сергієнко жорстоко вбили його. Тіло загорнули в покривало і вивезли на «Ланосі» Сергія в ліс, під село Пустотине на Носівщині.
Аби приховати сліди злочину, Ярослава наступного дня дала оголошення в інтернет, що пропав чоловік. Написала, що поїхав машиною в центр міста. Навіть рідні Сергія повірили в цю версію. Але брат заявив у поліцію.
Тіло Сергія знайшли через три дні. Де шукати, проговорився один з друзів Роя та Сергієнка, з яким вони потім каталися на автівці вбитого. Машину покинули в кущах, у Мрині, неподалік училища.
— Не дай Боже жодній матері таке побачити, що вони зробили з моєю дитиною. Зірвали нігті на руках, покололи ручечки, зламали руку, якою намагався захищатися. Посікли лопатою голову і шию. Розбили скляну пляшку і били нею, — розповідала після вбивства Людмила СТЕЛЬМАШЕНКО, мати Сергія.
— За що? За те, що Ярославі хотілося грошей. Так сказала б вона, клята, що їй треба мій будинок, гроші, я б дістала будь-яку суму, тільки б не чіпала сина.
Сергій їй ні в чому не відмовляв. Працював вантажником на дарницькому м’ясокомбінаті. Отримував 40 тисяч гривень. Оскільки ще не звільнився з війська, усі гроші йшли на її картку. За рік купив Ярославі два мобільних телефони за 32 тисячі, одяг, золото. Усе, що хотіла. І це поганий чоловік? Вона ж потім ще його гроші хахалю своєму пересилала. І десять тисяч гривень, й інші суми.
Люди казали, як тільки Сергій їхав на зміну, невістка приводила іншого. Розказувала, що того дня вони посварилися. Брехня. Бо майже весь день я проговорила з сином через відеозв’язок. Бачила, попросив дружину: «Зая, наколоти мені кави». Боже, я ж не знала, що та кава стане такою страшною. Пізніше я йому зателефонувала, син сказав: «Мамочко, я так хочу спати. Потім поговоримо». Припускаю, вона напоїла Сергія снодійним, яке приписав сину лікар, бо він після контузій не міг заснути. Якби син не спав, вони б його не взяли. Він же десантник.
Усі троє підозрюваних другий рік перебувають у Чернігівському СІЗО. Суд закритий, бо підозрювані на момент скоєння злочину були неповнолітніми. Рой та Сергієнко своєї вини не визнають. Повноліття Рой зустрів за гратами. На судових засіданнях поводився агресивно, допоки судді не попередили, що буде видалений з зали суду.
— Вибачення ніхто з трійці жодного разу не просив. Сидять і ржуть у клітці. Спілкуються між собою, — каже Станіслав ПРИХОДЬКО, рідний брат Сергія. — Рой погрожував кілька разів. Мовляв, як вийде, закінчить зі мною так, як з братом. В очах Ярослави жалю теж немає. Було здивуванням, що на суді в руках тримає мобільний телефон.
