Голова ГО «Ми — вінничани» Валерій Коровій наголосив, що 10 Форум громад Вінниччини відбувається під такою назвою, бо зараз це найголовніше наше завдання.

— Це особливий захід, це форум для єднання усіх громадян, хто хоче бачити нашу Україну сильною і незалежною державою.

Ми вже традиційно передаємо сьогодні обладнання на суму майже 3,5 млн для підрозділів ЗСУ, а за час існування ГО «Ми — вінничани» передали такої допомоги на 45 млн.

На форумі були присутні понад 300 учасників — це представники громад області, лідери місцевих команд «Ми — вінничани» та партнери, — наголосив Валерій Коровій.

Вперше захід відкрив новопризначений архієпископ Вінницької та Барської єпархії ПЦУ Павло. До молитви за Україну, її народ та військо приєднались усі учасники Форуму громад.

На 10-му ювілейному Форумі громад народний депутат від Вінниччини, який часто буває на передовій фронту, Микола Кучер підкреслив, що на сьогодні наші воїни найбільше потребують автомобілів. Хоча потреби фронту постійно змінюються, але команда волонтерів це враховує, бо тримає зв’язок із підрозділами, бійцями і командирами.

«Сьогодні питання машин на фронті стоїть дуже гостро, бо навіть сьогодні, коли їхав на форум, бачив по дорозі три згорілих машини.

Наші громади досить серйозно підтримують воїнів. Наприклад, невеличка Джулинка вже відправила на фронт 60 авто.

Зараз люди повинні зрозуміти: так, йдуть перемовини, але де гарантія, що вони закінчаться миром?

Тому війна може бути ще рік мінімум. І люди мають розуміти: попереду важка праця, тому ми повинні робити сильними громади, виявляти тих, хто не платить податки в них, а я їжджу по громадах і бачу, що таких багато.

Тому наша активність і єднання — найкращий результат.

Тільки суспільство, яке буде думати за воїнів, виграє війну».

Галина Павленко, депутат Немирівської міськради, голова осередку «Ми — вінничани»:

«Час випробувань став часом єднання. Ми нарешті усвідомили, що люди є найбільшою цінністю держави. В Україні стався феномен — люди об’єднувались і почали діяти. І ми всі стали волонтерами. У нас вся Україна — волонтери. Наприклад, у Немирові був волонтерський центр «Солдатська куховарня», який переріс у громадську організацію.

Ми маємо усвідомити, що так, як було раніше, не буде ніколи.

І кожна війна не тривала ще вічно. Ми навчились говорити «ні!»

Настав час говорити «так» — «так» українському, «так» єднанню, «так» волонтерству!

Сергій Кудлаєнко, — голова Вінницького міського осередку ГО «Ми — вінничани», проаналізував, а що тепер відбувається у великих містах:

– Сьогодні ми зібралися не просто поговорити. ГО «Ми — вінничани» передає два автомобілі Українській добровольчій армії.

Це конкретна допомога на запит військових. Але головне — ми будуємо систему, де громади стають справжнім тилом для фронту. І економічним, і логістичним. Сильна громада — це не очікування. Це дія.

Якщо питають про бюджет і розвиток міста (про 6,8 мільярда), то відповідаю: Вінниця має великий ресурс — бюджет понад 6,8 мільярда гривень. Це результат роботи бізнесу і людей. У воєнний час ці кошти мають працювати максимально ефективно: на підтримку підприємців і на допомогу нашим захисникам. Бо сильна економіка громади — це і є реальна підтримка фронту.

Якщо питають про ветеранів і майбутнє (соціальний аспект), то відповідь така: великі міста мають готуватися до повернення ветеранів уже зараз. Наше завдання — не тільки подякувати, а й створити умови для роботи, навчання, власної справи.

Коли ветеран стає активним учасником економіки – виграє і людина, і громада. Саме так формується сильна громада.

Олександр Заворітний, голова ГО «Християнська служба волонтерів», голова Тиврівського територіального осередку ГО «Ми — вінничани»:

— Я хочу подякувати тим, хто тут і на позиціях. За те, що ми можемо стояти на сцені. Наша «Християнська служба волонтерів» щомісяця передає 20 авто. МХП завжди допомагає ремонтувати їх.

До післявоєнного часу також треба готуватись. Громадяни мають розуміти, що тисячі хлопців повернуться, і громади мають вже знати, що цим людям треба допомогти.

У мене є друг — воїн, інвалід, він повернувся з фронту, але не може влаштуватись на роботу. Бо у віддалених селах немає можливості де працювати. Тому ми маємо це врахувати і розробити програму — як таким людям надати роботу і надію.

Тетяна Фоменко, журналіст, мати воїна, голова «Ми – вінничани» Могилів-Подільського району:

«Ми тут, щоб подякувати воїнам за захист. У залі присутній і мій син, військовий. І для мене ці миті зустрічей дуже дорогі. І я хочу, щоб кожна мати і дружина побачили своїх дітей живими і здоровими.

І коли ми передаємо 3,5 млн допомоги, то це дійсно реальна підтримка вінничан. І воїни кажуть, що ми гордимось, що ми з Вінниці, бо ви підтримуєте найбільше. Але нас ще запитують: а ви іншим допомагаєте? Так.

У нас немає своїх чи чужих.

Наш холодомор показав, що наша енергетична система «вижила» себе, і тому ми маємо з громадами ставати енергетично незалежними.

Ми маємо працювати і цікавитись. Хто питає — той не блудить. Тому вже думаймо, як ми підготуємось до наступної зими.

Форум громад — це не лише допомога армії, а й платформа для обміну досвідом між громадами. Учасники ділилися успішними практиками розвитку територій, реалізації соціальних проєктів, волонтерських ініціатив і партнерств із бізнесом».

Про волонтерські поїздки на фронт розповів Анатолій Кузнєцов, священник — волонтер, протоієрей Вінницько-Барської єпархії Православної Церкви України. Поділився, що випадає честь навіть хрестити неохрещених воїнів на їхнє прохання.

Ніна Кравець, заступник Джулинського сільського голови, очільниця осередку ГО «Ми – вінничани», розповіла про неймовірний досвід волонтерського місцевого об’єднання.

«Я пишаюсь нашою громадою завдячуючи своїм землякам. У нас у маленькому селі, де 400 дворів, переробили 72 свині, придбані на кошти пожертв, тонни тушонки виготовили. І все — для фронту. Працюють невтомні працівниці не покладаючи рук — 72 найстарішій. Вона плащі для воїнів шиє. Жінки роблять мотанки і продають.

Так ми за останній час придбали 23 авто. А всіх — 60.

Ці волонтерські авто переганяє на фронт сам голова. Ми працюємо на ініціативу. Люди вирішили зробити музей «Українська хата», зі старої хати зробили музей і зібрали 1000 експонатів, доєднались волонтери. Завдяки допомозі МХП і ГО «Ми — вінничани» реалізовуємо не один проєкт».

Олександр Пахалюк, директор Благодійного Фонду «МХП-Громаді», наголосив, що активні громади і далі можуть сподіватись на підтримку в розвитку культурних проєктів. Бо українська культура — це код нації, ключовий фактор архітектури безпеки України.

Павло Мороз, директор департаменту корпоративної соціальної відповідальності компанії МХП, наголосив, що тільки по завершенні війни буде відомо, яку колосальну роботу робить МХП для України. Лише у Вінницькій області у МХП 8,5 тисячі робочих місць.

— Я вдячний команді «Ми — вінничани», що організовуєте форуми і запрошуєте на різноманітні акції.

У громадах проживають наші працівники, і нам не байдуже, що відбувається там.

Компанія МХП експортує у 70 країн — це одне, але тут ми живемо в реальності війни, і позиція компанії МХП — підтримувати громади.

На сьогодні у компанії більше як 3025 мобілізованих, і переважна частина із них — подоляни.

Всі ці працівники отримують досі зарплату. Це 3 мільярди гривень щороку.. Я не знаю, чи є ще така компанія.

На жаль, маємо 203 загиблих. Тому продовжуємо підтримувати їхні сім’ї.

Форум привітала Лариса Білозір, народний депутат України, вона зараз як член Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи відстоює інтереси України в ЄС.

Крім вшанування воїнів та передачі їхнім представникам сертифікатів на необхідне обладнання, представники чекали підсумків конкурсу серед громад на кращий культурний проєкт.

Тому, коли звучали перші результати, учасники вітали переможців. Їх було 43 у рамках конкурсу.

Культура наша українська, самобутня і неповторна, отримує нове продовження серед сучасної та майбутньої змін, — саме такий підсумок напрошується, коли це все чуєш і бачиш. І це прекрасно.

Почесним гостем ГО «Ми – вінничани» став Роман Цимбалюк, український журналіст, автор YouTube-каналу. Власний кореспондент агенції УНІАН у росії. Із 2017 до 2022 року — останній український кореспондент, акредитований при МЗС росії на постійній основі. Його запам’ятали гострими та часто незручними запитаннями до президента росії володимира путіна на пресконференції у Москві. Екслюзивне інтерв’ю журналістів «33-го» із Романом Цимбалюком читайте у наступному номері газети.

Ювілейний десятий Форум громад, організований ГО «Ми — вінничани», вкотре довів: коли громади об’єднуються, вони здатні не лише вирішувати місцеві проблеми, а й робити вагомий внесок у спільну боротьбу України за свободу та незалежність.

Єднаймося! Перемагаймо!

Тетяна КВАСЮК
Фото Сергія ХІМІЧА