Зубожіння і безнадійність

Як Куба з процвітаючої країни, при комуністах перетворилась у відсталу і найбіднішу країну світу.

З 1829 року Куба – перша країна в Іберо-Америці (включаючи Іспанію та Португалію), яка починає використовувати пароплави в морських перевезеннях.

1837 – третя країна у світі (після Англії та США), в якій побудовано залізницю.

1847 – перша країна в Америці, в якій починають застосовувати ефір в анестезії під час хірургічних операцій.

1877 – перша країна у світі, в якій демонструється використання електрики в промисловості.

1881 – на Кубі розгадано страшну тропічну хворобу того часу – жовту гарячку – і винайдено ліки, що використовуються й досі. Відкривачем був кубинський лікар Карлос Фінлай.

1889 – на Кубі встановлено перше в Іберо-Америці (включаючи Іспанію та Португалію) і друге в Америках, після США, вуличне освітлення.

Між 1825 роком і здобуттям незалежності у 1898 році Куба була джерелом 60–75% доходу іспанської казни.

1900 рік – на Кубі з’являються перші в Латинській Америці автомобілі. Першою в Америці та Іспанії жінкою-водієм стала кубинка Рене Мендес Капоте.

1906 рік – Гавана – перше місто у світі, в якому встановлено телефонію з прямим набором (не через «оператора», а з дисковими телефонними апаратами).

1907 рік – у Гавані вперше в Латинській Америці (включаючи Іспанію) відкривається рентгенологічне відділення.

З 1915 по 1959 рік – кубинське песо (peso cubano) – єдина валюта у світі, яка за 44 роки знецінилася відносно долара США лише на 1 цент.

1918 рік — перша країна в Америці, включаючи також Іспанію та Португалію, яка дозволила розлучення.

1922 – друга країна у світі, яка відкрила радіостанцію, і перша у світі передала по радіо концерт і регулярні новини.

У 1928 році на Кубі було вже 68 радіостанцій, 43 з яких – у Гавані. За цим показником Куба посідала четверте місце у світі після США, Канади та СРСР і перше місце у світі за кількістю радіостанцій на населення та на таку невелику територію.

Куба – перша країна у світі, яка випустила радіоспектакль і стала родоначальником радіосеріалів, а згодом – телесеріалів. Таким чином, Кубу вважають батьківщиною телесеріалів. Автор першої постановки – кубинець Фелікс Кайнет.

1929 – заснована авіакомпанія Cubana de Aviación, одна з перших комерційних авіакомпаній світу.

1935 – Куба стає найбільшою латиноамериканською країною за кількістю експорту радіосеріалів і радіосценаріїв.

1937 рік – Куба першою в Латинській Америці ухвалила закон про 8-годинний робочий день і мінімальну заробітну плату.

1940 – перший у світі президент-мулат (від темношкірої матері і батька-мулата), обраний абсолютною більшістю кубинців. При цьому на Кубі тоді, як і зараз, більшість населення – білі. Як не дивно, ним став майбутній диктатор – Фульхенсіо Батиста.

1940 – на Кубі ухвалена найпрогресивніша в Іберо-Америці (включаючи Іспанію та Португалію) конституція, серед її досягнень: вперше в Латинській Америці встановлено рівні у всьому права між чоловіками і жінками, між расами тощо. В Іспанії жінка отримала рівні з чоловіком права лише у 1976 році.

1950 – друга країна у світі, яка відкрила телевізійну станцію і студію. Куба стає телевізійним центром Латинської Америки, Гавана – центром шоу-бізнесу Латинської Америки (нині цей центр – Маямі).

1952 – перший у світі житловий будинок із бетону побудовано в Гавані (будівля El Focsa).

1954 – Куба – країна з найбільшою кількістю корів і биків на душу населення у світі. Водночас Куба – третя у світі країна за споживанням м’яса на душу населення (після Аргентини та Уругваю).

1955 – друга країна в Латинській Америці (включаючи Іспанію) після Уругваю з мінімальним рівнем дитячої смертності (33,4 на тисячу новонароджених).

1956 – ООН визнала Кубу латиноамериканською країною з найменшою кількістю неписьменного населення (23%, на той час це був низький показник). У Гаїті було 90% неписьменних, в Іспанії, Сальвадорі, Гватемалі, Болівії, Венесуелі, Бразилії, Перу, Домініканській Республіці – трохи більше 50%.

1957 рік – ООН визнає Кубу країною з одними з найкращих медичних показників у світі і найкращими в Латинській Америці та Іспанії. На Кубі був 1 кваліфікований лікар-спеціаліст на 957 жителів.

1957 рік – найелектрифікованіша країна в Латинській Америці з найвищим рівнем електрифікації житлових будинків (83%) і житла з туалетом та всіма зручностями (80%). Ці показники були одними з найвищих у світі.

1957 рік – за кількістю споживаних щодня калорій кожним кубинцем – 2870 – Куба була другою після Уругваю.

1957 рік – Гавана – друге місто у світі, в якому відкрився 3D-кінотеатр і кінотеатр-мультизал. Гавана була містом із найбільшою кількістю кінозалів у світі – 358 – випереджаючи Нью-Йорк, Париж, Лондон та всі інші міста світу.

1958 рік – друга країна у світі, яка почала трансляцію кольорового телебачення і масовий продаж кольорових телевізорів (у багатьох будинках досі стоять ці телевізори).

1958 рік – третя країна в Латинській Америці за кількістю автомобілів (160 000, тобто одна машина на 38 кубинців). Перша країна в Латинській Америці за кількістю електроприладів у домівках. Перше місце у світі за довжиною залізниць на кв. км і за кількістю радіоприймачів у світі (1 на 2 людей).

З 1950 по 1958 рік Куба посідала друге/третє місця за доходами населення в Іберо-Америці, випереджаючи Італію і більш ніж у 2 рази Іспанію. Незважаючи на невелику площу і лише 6,5 мільйона населення, у 1958 році Куба посідала двадцять дев’яте місце серед світових економік, значно випереджаючи всі країни Латинської Америки, Іспанію, Італію, Португалію.

1958 рік – відповідно до Міжнародної організації праці, за середньою зарплатою робітників Куба – на восьмому місці у світі (після США, Канади, Швеції, Швейцарії, Нової Зеландії, Данії та Норвегії), а за доходами селян – на сьомому місці у світі. Рівень безробіття – один із найнижчих у світі – 7,07%. Загальна кількість працюючого населення на Кубі у 1958 році – 2 204 000 осіб.

Окрім усього цього, до 1958 року Куба була країною з найкращим дорожнім покриттям у Латинській Америці, з найбільшою кількістю супермаркетів у Латинській Америці, з найсучаснішим аеропортом (Гавана), з найбільшими іноземними інвестиціями і з найбільшим у Америках бюджетом на збереження історичних і архітектурних пам’яток…

А потім прийшли комуністи Чегеваре з Фіделем… і підтримка Кремля.

Тому завжди коли бачу ідіота з Че на пузі, тягне до взятись за «Маузер», врятувати всіх від цієї погані.

Микола Білошитський