Прочитайте цю історію і подумайте, чи зможемо ми на рівні нашого патріотичного виховання протистояти їм?

— Нам із окупованого Маріуполя переслали фото величезного плаката, — розповіла під час нашої зустрічі зі студентами та курсантами в ЦБ Вінниці волонтерка.

— Там намальований красивий російський солдат, в руках якого квіти, і дівчинка, яка йому їх вручила. Написано, що він — освободітель.

А внизу у формі звіра із страшним оскалом зображений наш український воїн.

І його руки в крові. Там написано, що це він приніс їм кров і вбивства. Розбомбив і знищив його місто, його землю. А росіяни прийшли і врятували їх. І тепер дадуть не життя, а казку.

Цей плакат розміщений у дитячому садку на окупованій території України. Неважко здогадатись, що такі плакати у дитсадках, школах та вишах — по усій рф.

Тобто вже з дитинства дітей там навчають, що тут звірі, а не люди, і їх треба нищити. Вже навіть із наших маленьких українців виховують безжальних яничарів, а що вже казати про росіян.

І це далекоглядна брехлива пропаганда, бо ці діти виростуть через десятиріччя у страшній ненависті до нас. До всіх!

І ця війна, гаряча чи холодна її фаза, мінімум на пів століття.

А що ми можемо їм протиставити? Адже, щоб перемогти ворога, який завжди буде в чотири, а то і більше разів переважати, потрібна ого яка мотивованість та цілеспрямованість, єднання народу.

Але де це все знайдеться, коли недалекоглядні батьки продовжують спілкуватись з дітьми російською. Із дитинства навчають їх цієї мови? Для чого? Щоб вони тут чекали, коли прийде її носій «освобождать»? Адже цим вони вкладають у голову дитини, що там не вороги, бо ворога ж мовою ніколи не розмовляють! Значить, там — друзі?

Далі ці діти шукають у соцмережах російський контент. А там знайдуть, як заманити вашу дитину, завербувати, щоб вони чинили страшні теракти. А потім разом із закладеною вибухівкою їх ліквідовують.

Бо їм вас і ваших дітей не жаль! Ви вороги! І тоді це «безобідне» спілкування мовою окупанта перетворюється на трагедію та ще й ганьбу. Бо дитина ваша, такою вами ж вихована, або безславно буде закопана у землю, або буде сидіти довічний термін у страшній тюрмі. Або буде жертвою цієї чи нової війни. Бо ж ви бачите, в їхній пропаганді немає хороших українців — всі звірі! І їх треба нищити, — кажуть їм із цього «колективного ящика».

І ви, на жаль, не одні такі, бо деякі такі ж учителі так само «безобідно» та за «прівічкой» одразу після проведеного уроку переходять на перервах і в учительській на російську. Бо так вони діяли до війни. То для чого зараз перебудовуватись?

А є ще бабусі та і деякі батьки у цих дітей, які звикли ходити в церкви Моспатріархату. А там немає ні української мови, ні виховання патріотизму, там не моляться за Україну, її військо, народ, а за методичками російських спецслужб вміло через попів переконують, що Бог один і щоб врятувати душу — не потрібно агітувати за якусь країну.

Так само поводяться чимало ідеологічних чи релігійних сект, об’єднань, які або взагалі заперечують існування держави (немає її, то і не треба захищати), або агітують за ту республіку, що була в СРСР, бо ж, мовляв, відбувся не такий перехід…

І що виходить?

Кого ви протиставите тим, хто вже з дитсадка чітко і безкомпромісно виховав на противагу вашим дітям їхніх — що ви звір, людоїд і це не вони, а ви та ваші діти такі!

Ось цю безлику і розпорошену колону?

Та вони просто відсічуть вам голови, доки ви будете думати, що не все так однозначно. Тому що у їхній голові закладено уже чітко і ясно — на цій землі українці, яких потрібно вбивати! Усіх… і не питати, як говорите і думаєте, молотесь.

— Знаєте, нам зараз у волонтерському центрі катастрофічно не вистачає рук.

А запити на маскувальні сітки лише зростають. Попросили керівництво одного із майбутніх правоохоронних вишів прислати курсантів та викладачів.

Вони прийшли і не могли дочекатись, коли вже їх відпустять. І більше не приходили. То це таке патріотичне виховання молоді воюючої країни? — розповідають волонтери.

Вас це не торкнеться? Та торкнеться усіх. Бо це протистояння із таким зазомбованим народом буде на віки.

Психологи стверджують, що людина із таким  перекошеним світоглядом вже після 12 років не змінюється! Тобто ось цей весь російський народ, зомбований на ненависті до нас, буде таким уже все життя.

І країна та кожен із нас має зрозуміти, що лише патріоти України можуть її врятувати.

А такі виховуються на споконвічному фундаменті — мова, віра, любов до країни, гартування до її захисту.

Але російськомовні громадські місця та й атмосфера в наших вузах, навчальних закладах засвідчують: ми тут програємо.

А де програють вчителі та священники — приходять російські танки.

І вони просто намотують на гусениці, як це було в Ірпені, тіла українців. Не запитуючи, якою мовою ти говориш чи в яку церкву ходиш. Ти ворог.

А тепер скажу вам як офіцер спецвійськ: якщо у ворога набирається 30 відсотків із цих усіх «отщепенців» на так звану 5-ту колону, то ця країна вже потрапляє у зону ризику — тобто в неї можна заводити військо.

Гарно нагодувати та виростити можна і свиней, телят, кролів… Але потім їх ведуть на убій. Таку біомасу ви хочете зростити?

Чи не дамо їм приводу і глянути у наш бік? – якщо не поважають, то нехай бояться!

Тетяна Редько