Вінницька громада попрощалася із полеглим Захисником Вадимом Попелем.
Вадим був гранатометником у 120-й окремій бригаді територіальної оборони, воював на Донеччині. Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України». Загинув 5 березня 2024 року поблизу села Тоненьке Покровського району. Йому було 38 років.
Загинув відважний воїн, житель Турбівської громади із с. Вахнівка – Олег Ліпкан.
Військовий загинув, захищаючи Україну.
Вінницька громада провела в останню путь оборонця України Дениса Пугачука.
Денис добровільно став на захист України навесні 2023 року. Виконував бойові завдання на посаді водія у складі 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. Брав участь у боях на Вовчанському, Краматорському та Курському напрямках. Зазнав поранення, переніс кілька контузій. Серце воїна зупинилося 29 грудня 2025 року у Дніпропетровській області. Йому навічно залишилося 39 років.
Підтвердився факт загибелі воїна Юрія Кравченка, який з жовтня 2024 року вважався безвісти зниклим.
Народився Юрій 19 квітня 1975 року в с.Писарівка. Закінчив місцеву школу і продовжив навчання у Вінницькому ПТУ-15. З 1994 по 1996 роки служив у лавах ЗСУ. Навчався у Київському торгівельно-економічному інституті.
Працював менеджером мережі магазинів «Гардинія».
У 2024 році став до лав ЗСУ. Служив стрільцем у 120-й окремій бригаді територіальної оборони, виконував бойові завдання на Донеччині.
Загинув 17 жовтня 2024 року у бою поблизу міста Гірник Покровського району. Йому було 49 років.
Після тривалих пошуків була підтверджена загибель військовослужбовця Віталія Сапіги, 1980 року народження, жителя селища Оратів.
Відданий військовій присязі, старший солдат радіотелефоніст стрілецького батальйону, мобілізований до ЗСУ у лютому 2022 року.
Загинув воїн 15 грудня 2024 року під час бойових дій у районі села Пушкіне Донецької області.
Чорний день для Барської громади. Виконуючи бойове завдання 31 березня 2026 року загинув екіпаж побратимів:
Лейтенант Володимир Кривий (31 рік, житель с. Мигалівці). Командир роти. Професійний військовий, який ще з 2016 року пов’язав свою долю із захистом України.
Старший сержант Олександр Назаревич (34 роки, житель м. Бар). Командир взводу, який 10 років вірно тримав присягу, будучи прикладом незламності для підлеглих.
Старший солдат Сергій Чорний (38 років, житель с. Окладне). Досвідчений воїн, який присвятив армії майже два десятиліття, підписавши контракт ще у 2007-му.
Старший солдат Іван Стукалов (30 років, житель с. Войнашівка). Наймолодший з екіпажу, який став на захист Батьківщини у лютому 2022-го.
Могилів-Подільська громада зазнала втрати.
19 березня 2026 року, захищаючи Україну, загинув житель селища Криштофівка Бронницького старостинського округу – Владислав Смаглій, 1999 року народження.
Життя молодого офіцера, бійця стрілецького батальйону, лейтенанта поліції Вінниччини, обірвалось під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Ямпільщина попрощалася із Віктором Дмитрашиком.
Віктор народився 16 грудня 1996 року в селі Нечуївка. Зростав у багатодітній родині. Навчався у Дзигівській школі, а згодом – у Нечуївській спеціалізованій школі. Працював на будівництві, охоронником.
1 листопада 2023 року був призваний на військову службу Одеським РТЦК та СП.
Служив молодшим сержантом, командиром 2-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 1-ї штурмової роти однієї із військових частин.
Загинув 21 січня 2025 року поблизу населеного пункту Дар’їно Курської області рф. Тривалий час вважався безвісти зниклим. Тепер – загибель офіційно підтверджено.
Барська громада отримала звістку про втрату.
Пішов із життя солдат Євген Богданов, 1985 року народження. Він був уродженцем Харківської області, але проживав у селі Слобода Гулівська.
Євген розпочав свій шлях у лавах Збройних Сил України. Проходив інтенсивну базову загальновійськову підготовку за кордоном. Проте серце воїна не витримало надмірних фізичних навантажень. Попри зусилля медиків, 29 березня 2026 року Євген помер у військовому шпиталі міста Стальова Воля.
На війні загинув нацгвардієць Олександр Кушта.
Олександр народився 8 лютого 1978 року в с.Лісова Лисіївка. Після закінчення місцевої школи, навчався на водія в Гущинецькому ВПУ №32. До війни працював різноробом.
Восени 2025 року чоловіка мобілізували до війська. Олександр мужньо захищав рідну землю та загинув 26 березня 2026 року на Донеччині.
Передчасно обірвалось життя військовослужбовця з с.Сальник Михайла Соловка.
Михайло народився 16 листопада 1979 року у с.Сальник. Після закінчення місцевої школи навчався у Калинівському технологічному технікумі.
Строкову службу проходив у Хмельницькому. Михайло вирішив пов’язати своє життя із армією та 26 років прослужив у Збройних силах України.
Помер від важкої хвороби в Інституті загальної та невідкладної хірургії в м.Харків.
Оратівська громада отримала підтвердження загибелі Героя – Миколи Ямцуна, 1979 року народження, жителя села Медівка.
Відданий військовій присязі, стрілець-снайпер 1 аеромобільного відділення, мобілізований до Збройних Сил України у вересні 2024 року.
Мужній воїн загинув 12 листопада 2024 року під час бойових дій оборони села Антонівка Донецької області.
Підтвердився факт загибелі військовослужбовця із с.Сальник Владислава Харкова.
Владислав народився 12 серпня 1994 року у м.Калинівка. Після закінчення місцевої школи пішов відразу працювати. Разом із батьком працював на будівництві. До війська Владислава мобілізували у травні 2025 року. А через кілька місяців його життя обірвалося від смертельного поранення внаслідок мінометного обстрілу на Донеччині. Судово-медична експертиза ідентифікувала тіло та підтвердила факт загибелі військовослужбовця.
Підтвердився факт загибелі військовослужбовця з м.Калинівка Віталія Чорного, який з листопада 2023 року вважався безвісти зниклим.
Віталій народився 27 грудня 1986 року у м.Калинівка. Навчався у загальноосвітній школі №1 м.Калинівка, потім – у Калинівському технологічному технікумі.
Вищу освіту юнак здобував заочно у Київському інституті технологій та дизайну. Працював головним інженером на Калинівському ремонтно-механічному заводі. Потім – електриком на Писарівській сонячній електростанції.
До війська Віталія мобілізували наприкінці 2022 року. Після навчання військовослужбовець отримав звання молодшого лейтенанта та був призначений командиром взводу.
Офіцер мужньо боронив рідну землю та загинув смертю Героя у листопаді 2023 року на Запоріжжі.
Надійшло трагічне сповіщення в с.Вільшанка про загибель Михайла Паламара.
14 січня 2026 року солдат Паламар Михайло зник безвісти в районі населеного пункту Лиман Лиманської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області. Згідно досудового розслідування кримінального провадження було встановлений факт його загибелі.
Підтвердився факт загибелі військовослужбовця з с.Уладівське Олексія Костюка.
Народився Олексій 10 червня 1987 року у с.Уладівське. Після закінчення місцевої школи, навчався у Харківському технічному університеті залізничного транспорту. Працював у Києві.
На початку повномасштабної війни Олексій проживав у Канаді, проте, як справжній патріот, повернувся в Україну. 9 квітня 2022 року чоловік звернувся у ТЦК і добровільно мобілізувався у Збройні Сили України. Пройшов перепідготовку та розпочав військову службу у 184-му Навчальному центрі ЗСУ. Із травня 2024 року був переведений у 67 окрему механізовану бригаду (ОМБР) у перший штурмовий батальйон, який брав активну участь у боях на території Донецької області поблизу міста Лиман. У ході ведення бойових дій на Лиманському напрямку був поранений. Лікувався у польовому шпиталі, після чого повернувся у стрій.
Виконував бойові завдання у Курській області. Під час виконання чергового бойового завдання 5 січня 2025 року, Олексій загинув у нерівному бою.
Подвійна втрата для Хмільницької громади: на війні загинули двоє бійців бригади «Лють».
Під час виконання бойового завдання 15 березня 2026 року поблизу населеного пункту Костянтинівка Краматорського району Донецької області загинув старший сержант поліції, боєць об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють» Віталій Гарматюк, 1999 року народження.
Ще один військовослужбовець – старший лейтенант поліції Денис Бондар, 1989 року народження, загинув 29 березня 2026 року під час повернення з бойового завдання на Донецькому напрямку, у селі Іллічанка Одеської області, внаслідок ворожого обстрілу.
За результатами ДНК-експертизи встановлено, що загинув житель села Сокільці Гайсинського району Олексій Голубцов.
Олексій народився 13 лютого 2000 року у селі Іванівка Богодухівського району Харківської області. Згодом переїхав на Вінниччину – до села Сокільці. Після закінчення школи навчався у Теплицькому професійному аграрному ліцеї. Працював трактористом, а згодом – на підприємстві у Вінниці.
До лав ЗСУ чоловіка призвали 2 лютого 2024 року. Після навчання в Одесі Олексій вирушив на Покровський напрямок Донеччини. У травні 2024 року отримав поранення, пройшов лікування і реабілітацію, після цього знову повернувся до служби.
Матрос, стрілець-помічник гранатометника морської піхоти 35 окремої бригади, він до останнього виконував бойові завдання.
7 листопада 2024 року Олексій загинув під час бою в районі населеного пункту Іллінка Покровського району. Відтоді вважався зниклим безвісти.
Підтвердився факт загибелі військовослужбовця із Жмеринської громади Станіслава Короля.
Народився Станіслав 7 грудня 1998 року у селі Новозлатопіль Запорізької області.
Був мобілізований до лав ЗСУ 1 березня 2022 року. Дружина із дітьми була змушена залишити рідну домівку через окупацію селища й виїхала спочатку до м. Жмеринка, а згодом до с.Олексіївка.
Станіслав служив старшим солдатом, старшим оператором 1 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 стрілецького батальйону військової частини А4674. Із листопада 2024 року вважався безвісти зниклим.
Тепер родина отримала підтвердження його загибелі під час виконання бойового завдання 22 листопада 2024 року поблизу н.п. Петрівка Донецької області.
На війні загинув депутат Северинівської сільської ради Олександр Кишук.
«На щиті» до рідної домівки повернувся захисник України, житель села Северинівка, Олександр Кишук, військовослужбовець із позивним «Депутат».
Олександр став на захист держави добровольцем 2 березня 2022 року. Під час виконання бойових завдань отримав важкі поранення. Медики боролися за його життя, проте травми виявилися не сумісними з життям.
31 березня 2026 року на 42 році життя зупинилося серце Олександра Івановича.
Непоправна втрата для Тульчинської громади.
29 березня 2026 року загинув солдат Сергій Назарук, 23 червня 1991 року народження.
Сергій проходив військову службу на посаді майстра відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів самохідного артилерійського дивізіону. Був призваний на військову службу по загальній мобілізації 14 січня 2025 року Тульчинським РТЦК та СП Вінницької області.
Загинув у районі населеного пункту Федорівське Синельниківського району Дніпропетровської області внаслідок артилерійського обстрілу з боку противника.
Висловлюємо щирі співчуття родинам, друзям і побратимам полеглих. Жодні слова не вгамують біль втрати, але наш обов’язок — пам’ятати кожного, хто віддав найцінніше за наш спокій.
Ми продовжуємо збирати та зберігати історії про кожного захисника, щоб їхній подвиг назавжди залишився у пам’яті поколінь.
Вічна пам’ять та слава Героям Вінниччини!
Низький уклін… Поділіться цим дописом, щоб якомога більше людей згадали імена наших оборонців.
