У нас досі майже 10 000 храмів МП і більше 200 кримінальних справ про зраду священників цієї церкви. В деяких громадах, особливо прикордоння Поділля, немає жодної церкви ПЦУ. Досі — всі в єднанні з Кірілом — ворогом України.

— Війни виграють священники та учителі, — відомо давно. Але ми українським священникам на п’ятий Великдень повномасштабної війни навіть не даємо можливості зайти в громади, села? Як вони можуть виграти? А програють вони — програємо ми!

Невже не зрозуміло це владі?

Виданий наказ про заборону зібрань під відкритим небом і ігнорування в деяких громадах виділення приміщень для Великодніх служб українським церквам, як альтернативи цьому, показує, що влада, як і профільні управління, не знають реального стану із храмами ПЦУ у районах та селах.

Бо, як виявилось, в більшій частині громад віруючим Православної Церкви України немає де освятити пасхальні кошики та помолитись за Україну.

А це означає, що цілі громади, десятки сіл, міста і райцентри будуть позбавлені права молитись і освячувати Великодні кошики із українськими священниками.

Виходить, видавши лише одну частину наказу — заборонити службу під відкритим небом, заради безпеки, але не додавши другу — зобов’язати місцеве керівництво громад забезпечити приміщеннями ці громади, — зробили крайніми і обділили саме ПЦУ, церкву, яка реально молиться своєю мовою за Україну і її військо!

Чи ви так змушуєте батьків та дружин, вбитих рашистами воїнів, діючих військових, волонтерів та патріотів України йти на службу до московських храмів, попів, які досі не порвали з Кірілом. А їх у нас 9874. Майже 10000! Досі! На п’ятому році війни, які і не думають рвати із РПЦ, яка благословляє цю війну, ракети і військо вбивць, що суне на нас. Тобто до тих, хто в єднанні з Москвою, ви стимулюєте ще і йти на молитву, або ж взагалі без освячення залишитись? Ну як же це так?

Саме цей наказ оголив велику проблему! Бо, виявляється, Вінниччина та Хмельниччина досі входять у п’ятірку областей, де найбільше храмів МП.

А є громади, навіть райцентри, де всі — лише такі. А українських — жодного. Жодного українського храму! І ви скажете, що голови громад тут «ні при чому».

Брехня! При чому — бо — або прихожани МП, або байдужі «пиляльники бюджету». А, отже, лобісти антиукраїнського. І їх так вміло всюди засунули — в нас до повномасштабної війни навіть в СБУ куратором релігійних організацій був адепт «руского міра»! Хіба не знаєте?

І ось що тепер виходить — в селах та містах, де немає жодного храму ПЦУ ( здогадуєтесь, чому), хитрі «держслужбовці» та керівництво громад заграють із прихильниками філіалу РПЦ в Україні. Бо вони ж їх на майбутніх виборах підтримають! А де більшість яка — то і політика така.

«Ми вперше за 4 роки війни помолились на Алеї Слави за наших воїнів українською та з українським священником, — пишуть нам жителі Піщанської ТГ. — Так, це було на відкритому повітрі, бо ми досі не маємо свого храму ПЦУ.

Комусь це здасться буденним, а для нас велике свято!

Але і воно тривало не довго. Бо на Великдень отримали заборону так молитись. Лише у закритих приміщеннях. А у нас жодної церкви української — усі московські.

Сьогодні були на прийомі у заступника голови селищної ради: два учасники бойових дій, депутат, дружина учасника бойових дій, наш священник отець Микола. Розглядали питання про надання приміщення релігійній громаді. Що тільки ми не почули в нашу адресу! У заступника ніякої поваги до людей, сказав нам чітко: «Плював я на ваші віри, я до церкви не ходжу». На підвищених тонах не давав нам говорити. В кінці ми сказали, що люди таки прийдуть освячувати Пасху. Виходить, московській церкві все дозволено, а нашій ПЦУ у всьому відмовлено? То це влада чи колаборанти та ждуни?»

— То, виходить, хтось так хитро чи недалекоглядно пролобіював саме московську церкву на Великдень і 5-й рік війни? Бо до храмів МП на Великдень підуть жителі наших громад, зазомбовані «русскім міром», а нам заборона? Їм можна молитись у храмах, які досі утримують, а нам, проукраїнським віруючим, батькам і рідним захисників України, дружинам, рідним загиблих за Україну воїнів, — немає де. Бо заборона! Без альтернативи! — запитують інші читачі.

— Ну, як же це так? І це ж прикордонні райони, там поряд сателіт рф — Придністров’я. Там же під прикриттям московських священників та вірян може стільки агентури ворога критись! І що? Хтось про це думає? Московські священники формують лекторат із московськими месенджами «не все так однозначно» і «мені яка разніца, за кого картоплю садити — Зеленського чи Путіна»?

Чекаємо москву? До речі, саме у Піщанській колонії колись сидів В’ячеслав Чорновіл, за любов до України його засудили. Там ще сиділи інші дисиденти.

То що, наша недалекоглядна влада хоче повторити їхню долю, коли не дає не те що виграти священникам українським цю війну, а навіть не дала можливості їм бути там присутніми?

Із прикордонних громад перейдемо до славного міста Могилева-Подільського, районного центру на кордоні. Після Вінниці воно входить у п’ятірку найбільших міст на Поділлі. Форпост України на Півдні! Через це місто за кордон проїздять сотні тисяч людей і вантажів. Тут розміщена прикордонна частина. І навіть є історичне приміщення гарнізонного храму. Культурна спадщина. Але у цьому райцентрі ДОСІ немає жодного храму ПЦУ.

То що, досі всі військовослужбовці прикордонного міста, їхні сім’ї, родини воїнів, які захищають Україну, — а ми знаємо таких сотні, чого вартий Володимир Сірант, до речі, ексголова районної ради, Михайло Саволюк, колишній мер міста, мають сидіти і дивитись, як у московських храмах моляться чужинською мовою і христосаються? В Україні, у рідному місті, яке захищають? А як тим, хто вже віддав життя, щоб жили ми? І плодили ось ці московські філіали? Бездіяли, щоб цих феесбешних центрів було побільше?

У кращому випадку проукраїнські віруючі тут знову візьмуть в оренду католицький костел. Так робили вже чотири воєнних роки! І скільки ще це триватиме?

Бо помолитися українскою мовою в українському храмі за воїнів Сил оборони, за Україну, за її, до речі, владу — розкіш?! В Україні! На п’ятий рік війни! І таких сіл та міст у нас ще тисячі!

Керівники держави, де ваше рішення?! Хто там кричить про переслідування церкви! Наводжу реальні приклади — не РПЦ МП в Україні. А ПЦУ!

Ви що, не розумієте, коли ви бездієте і жуєте щось там… Вони діють! І майже 10000 феесбешних центрів у нас під вікнами часу не гають… В кожного є слухачі-прихожани. А там чітка ієрархія — «що батюшка скаже»… І він каже — явно чи завуальовано, але не в нашу користь! І не у вашу!

У мене складається враження, що хтось зумисне не хоче допустити в кожне село та місто українських священників. А у Вас ні? Не допускають, щоб вони навіть не мали шансу перемогти?!

Тоді що? Чекаєте ворожих танків? Хочете, щоб через ту саму Піщанку пропустили їх так, як колони у Донецьку та Криму?

І де ви тоді будете? Про святош МП подбають, бо, можете не сумніватись, у них там під ризами конкретні погони… А у вас? Хочете повторити долю Чорновола за срср? Так, у Піщанці, тільки у колонії.

Висновок один — не вмієте провести у громадах, в Україні мудру і безкомпромісну проукраїнську політику, де віра, мова, армія — основа основ.

Ну тоді подбайте про Піщанську та інші колонії для себе. Війни безголові не виграють!

Не буде української церкви — не буде держави! Це вам ясно?

Христос Воскрес! Воскресне Україна!

Тетяна Редько