Ще пару років тому відомий письменник із Вінниччини Олег Чорногуз, що підкорив найвищі вершини столичного визнання, повернувся до рідного Іванова та побудував там дім. Але прожив у ньому не довго.
Вічність – покликала.
Тепер там музей митця.
Але ніхто із колег та земляків не міг навіть у страшному сні передбачити, що за декілька років до батька піде син.
Передчасна смерть забрала життя відомого поета, батька легендарної військової госпітальєрки та громадської діячки Ярини Чорногуз Ярослава Чорногуза.
Він народився у Вінниці. Прожив у Києві. Там і помер у віці 62 роки.
Друзі та колеги діляться, що Ярослав Чорногуз наче відчував, що це станеться скоро.
Тому написав ось такого пророчого вірша:
ПІДСУМОК
Життя кінчається, життя.
Останні дні біжать у Лету.
У вир гіркого небуття,
Прощальне соло для поета –
Життя кінчається, життя.
Життя кінчається, життя,
З дитинства був слабкий, плаксивий.
Нема туди вже вороття,
І знову сльози рониш, сивий,
Життя кінчається, життя.
Життя кінчається, життя —
Згадай свої найперші старти,
Коли дивився в майбуття,
Окрилений, з шкільної парти…
Життя кінчається, життя.
Життя кінчається, життя
Цивілізоване і звичне.
Для свого все шукав буття
Ти атмосферу поетичну,
Життя кінчається, життя.
Життя кінчається, життя,
Чужий — комфорту світ ледачий…
Тікав од нього в забуття,
Десь на природу, десь на дачу.
Життя кінчається, життя.
Життя кінчається, життя —
Ти в нім красу шукав, оазу.
І був наївним, як дитя,
І хвилі відчував екстазу.
Життя кінчається, життя.
Життя кінчається, життя
В “Софіївці”* — світ поетичний
Він дав з природою злиття,
І щастя творчості величне!
Життя кінчається, життя.
Життя кінчається, життя,
Краси заради варто жити.
І байдуже без каяття,
Чи ти проснешся знаменитим…
Життя кінчається, життя.
Життя кінчається, життя
Боксери кращі розкошують,
Їм гроші, публіки виття,
Поети кращі — жебракують.
Життя кінчається, життя.
Життя кінчається, життя.
Та ти у нім пізнав кохання
І оспівав це почуття,
Розкішне пристрасті буяння…
Життя кінчається, життя.
Життя кінчається, життя
Лише твоє, не всього світу,
Його справдешнє відбиття
Він знайде в опусах піїта.
Життя кінчається, життя!
Софіївка – найкращий у світі дендропарк в Умані на Черкащині.
21.02. 7534 р. (Від Трипілля) (2026)
#Ярослав_Чорногуз
Ярослав Олегович Чорногуз народився 20 липня 1963 року у Вінниці.
Помер 8 квітня 2026.
Він український поет, музикант (кобзар-бандурист), журналіст і громадський діяч, артист Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г.Майбороди, лауреат поетичного конкурсу, пісенного фестивалю, літературної премії.
Ярина Чорногуз:
Публікую на прохання мами Раїса Чорногуз її слово на прощання про тата:
«Пішов у засвіти мій Ярослав.
Він обіцяв,що буде триматися, лікуватися, що сам піднімається сходами на 3 поверх нашого будинку. Ми з ним про це багато говорили.
У Ярослава було багато планів на квітень. Він готував творчі вечори з нагоди 90-річчя батька Олега Чорногуза, які мали відбутися в Києві та на Вінниччині. Але цьому не судилося збутися: хвороба перемогла.
Його кабінет у нашій квартирі став пусткою. Боляче туди заходити і бачити вимкнений ноутбук, з яким він не розлучався, творчий безлад поета на робочому столі, де лежать блокноти із його незакінченими віршами.
У нього було багато мрій і задумів, які він вже ніколи не втілить в життя. У квартирі все нагадує про нього. Я ще не усвідомила, що його більше не буде у нашому сімейному гніздечку. Сумно… Тяжко …»
