10 квітня 2010 року в авіакатастрофі під російським містом Смоленськ загинуло фактично все найвище керівництво Польщі.

Серед них – президент Польщі Лех Качинський, його дружина, голова Нацбезпеки, начальник Генштабу Війська Польського, заступники міністрів, громадські діячі.

Усього — 96 пасажирів і 8 членів екіпажу.

Це був не просто удар. Це була втрата цілої державної еліти в один момент.

Що стало причиною трагедії — достеменно не відомо й досі.

Навіщо керівництво Польщі летіло в росію

На борту Ту-154 перебували 96 пасажирів та 8 членів екіпажу. Польська делегація летіла до Катині — на 70-ті роковини вшанування офіцерів, розстріляних НКВС.

Лех Качинський мав виголосити промову на польському військовому цвинтарі. Але так і не встиг.

Після трагедії польські ЗМІ опублікували його невиголошені слова:

“У квітні 1940 року було вбито понад 21 тисячу польських ув’язнених з таборів і тюрем НКВС.

Цей акт геноциду був здійснений з волі Сталіна, за наказом вищої радянської влади.

Жахливою кульмінацією союзу Третього рейху і СРСР, пакту Молотова — Ріббентропа і нападу на Польщу 17 вересня 1939 року став Катинський злочин.

Польські офіцери, священники, службовці, поліцейські були знищені без суду і вироку.

Вони стали жертвами неоголошеної війни”.

Ці слова мали пролунати в Катині.

Але стали епітафією.

За два роки до цього, у 2008-му, Качинський разом із президентами України, Литви, Естонії та прем’єром Латвії приїхав до Тбілісі — коли російські танки стояли за кілька кілометрів від столиці.

Тоді він сказав:

“Вперше після довгого часу наші сусіди з півночі, з північного сходу, показали обличчя, яке ми знаємо сотні років.

Ті сусіди вважають, що народи довкола них повинні їм підкорятися.

Ми заявляємо: Ні!”

Світ почув ці слова.

Але ціна цих слів виявилась страшною.