Народжена в Києві в 1956 році, вона виросла в атмосфері інтелектуальної свободи, де материнські рядки про свободу й історію формували характер. Сьогодні професорка Римського університету «Ла Сапієнца», завідувачка кафедри україністики, лауреатка Шевченківської премії та авторка фундаментальних досліджень, Оксана Єжи-Янівна перетворила свою долю на міст між культурами.

Її шлях — це історія про те, як донька дисидентки-шістдесятниці стала голосом української літератури в серці Європи. Від ранніх поетичних проб і перекладів італійських класиків до монографій, що доводять українську літературу як невід’ємну частину європейської цивілізації, Пахльовська будує діалог, який долає кордони й стереотипи. Під час повномасштабної війни вона залишилася в Києві поруч з матір’ю, продовжуючи викладати онлайн і підтримувати культурний фронт.

Оксана Пахльовська — це живий приклад того, як родинна спадщина Ліни Костенко оживає в новому поколінні: через науку, поезію й невтомну працю на користь України в міжнародному просторі.
Оксана Єжи-Янівна Пахльовська народилася 18 вересня 1956 року в Києві. Її мати, Ліна Костенко, на той момент уже була відома поетеса-шістдесятниця, яка боролася з радянською цензурою. Батько — польський письменник-мариніст і журналіст Єжи Ян Пахльовський. Шлюб тривав недовго, і Ліна Василівна сама виховувала доньку, прищеплюючи їй любов до слова, історії та свободи. Дитинство Оксани проходило в атмосфері, де поезія була не просто хобі, а способом опору. Материнські вірші про Берестечко, Марусю Чурай чи просто про людську гідність лунали в домі й формували світогляд.

Польське коріння від батька додавало шарів: Оксана з дитинства чула розмови про європейську культуру, що пізніше допомогло їй стати природним мостом між Україною та Заходом. Ліна Костенко, попри всі труднощі шістдесятництва, створила для доньки середовище, де інтелект і творчість були на першому місці. Це не було легке життя — радянська влада пильно стежила за родиною, — але саме така атмосфера загартувала характер.
горизонтів. У 1980 році вона закінчила Московський університет імені Ломоносова за спеціальністю «Італійська мова і література». Потім — аспірантура в Інституті літератури імені Т. Шевченка НАН України, яку завершила в 1986-му. У 2000 році захистила докторську дисертацію, присвячену концептуалізації української літератури як органічної частини європейської цивілізації. Ця тема стала червоною ниткою всього її життя.

Вивчення італійської відкрило двері до Ренесансу, бароко та сучасної Європи. Оксана не просто вивчала мову — вона занурювалася в контекст, порівнюючи його з українським. Переклади з італійської, іспанської та старопровансальської мов стали для неї способом показати, як українська культура перегукується з західною. Ф. Гарсія Лорка, Джузеппе Унгаретті, Сальваторе Квазімодо — ці імена зазвучали українською завдяки її перу.

Формування науковця відбувалося в часи перебудови й незалежності. Оксана бачила, як Україна виходить з тіні імперії, і активно долучалася до цього процесу через свої дослідження. Її роботи підкреслюють, що українська література — не периферія, а центр, де перетинаються візантійський Схід і гуманістичний Захід.

Наукова та викладацька кар’єра в Європі

Сьогодні Оксана Пахльовська — професорка Римського університету «Ла Сапієнца», де очолює кафедру україністики при Департаменті європейських та інтеркультурних студій. Вона також наукова співробітниця Відділу давньої української літератури Інституту літератури НАН України. Її лекції збирають студентів з усього світу, які дізнаються про Шевченка, Сковороду чи Костенко не як про «східноєвропейських авторів», а як про ключових фігур європейської думки.

Викладацька робота — це не лише аудиторія. Оксана бере участь у міжнародних конференціях, пише статті для італійських і українських журналів. Вона членкиня Італійської асоціації українських студій, Наукового товариства імені Т. Шевченка та редакційних рад. Її дослідження присвячені демократичній трансформації Центрально-Східної Європи, культурній євроінтеграції та ролі літератури в цих процесах.

Під час повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році Оксана повернулася в Київ і залишилася з матір’ю. Вона продовжує викладати онлайн, підтримуючи зв’язок зі студентами в Римі. «З мамою все добре, ми вдома в Києві», — говорила вона на презентаціях книг Ліни Костенко. Цей вибір став потужним символом: навіть у найскрутніші часи українська інтелігенція тримається коріння.