На цьому тижні, разом з керівником Агенції місцевого розвитку Альоною Семенюк та колегою з Харківщини, начальником Савинської СВА Oxana Suprun, за менторською програмою Cities4Cities та фаховим супроводом Maria Tuzyk , працював у Копенгагені на європейській конференції Interreg Europe «Європа, давай співпрацювати». Приємно було зустріти і керівницю Хмельницької Агенції Регіонального Розвитку Kateryna Savchuk, з якою ми вже домовились спільно попрацювати над створенням Енергетичної Спільноти в Теофіпольській громаді.
Понад 600 учасників з різних країн Європи. Практичні кейси по реалізованих проєктах на мільйони євро. Всі проєкти реалізовувались обʼєднанням громад різних країн.
Головне, що варто винести кожному з нас:
- Європа не просто говорить — вона реально змінює життя людей через громади
- І ці зміни починаються не з грошей. Вони починаються з підходу.
Я побачив конкретні рішення, які вже працюють:
- енергетичні спільноти, де люди разом виробляють електроенергію
- циркулярна економіка, а це повторне використання ресурсів замість викидання (економія мільйонів)
- підтримка тих, хто найбільше потребує — через сучасні інструменти, а не подачки
І знаєте, яка фраза запам’яталась, наприклад з презентації про Енергоспільноти?
«Ми більше не боїмося увімкнути духовку».
Це дивно чути від жителів ЄС, адже рівень життя європейців, значно перевищує рівень життя більшості українців. Але вони мають такий рівень в т.ч. через раціональне та ощадливе використання ресурсів на всіх рівнях.

Це про енергію. Але насправді — про гідність.
Чесно скажу: таким громадам, як наша, дуже складно отримати великі кошти ЄС.
Але є нюанс, про який мало хто говорить:
- Гроші приходять не туди, де “просять”.
Гроші приходять туди, де:
- є цінності
- є довіра
- є об’єднання людей, сила суспільства
- є спільні цілі та реальні дії, а не розмови
Ми вже рухаємось у цьому напрямку: енергонезалежність, екологія, циркулярна економіка… В межах можливостей покращуєм освіту, медицину, соціальні послуги…
Так, у нас ще багато проблем. І я це добре розумію.
Але питання не в тому, що в нас не так.
Питання — чи готові ми змінитись, щоб отримати інше життя.

Уявіть:
дороги, інфраструктура, робота, нормальні доходи, сучасні школи і лікарні — і це не “колись”, а максимально швидко, наскільки це реально.
Це можливо.
Але тільки за однієї умови:
- якщо ми готові змінюватись
- якщо будемо активними
- якщо навчимось об’єднуватись
- якщо будемо поважати один одного і працювати разом, в симбіозі: Люди+Бізнес+Влада!
Тому просте питання до кожного:
Чи готові Ви змінитись і змінювати?
Михайло Тененев
