Історія, яку роспропаганда у 2022 році намагалася зробити символом «підтримки русского мира» в Україні, обернулась проти одного з її кураторів – заступника голови АП рф.
Про це повідомляє «Радіо Свобода» у сюжеті «За який провал ФСБ копає під Кірієнка».
Тоді росЗМІ активно розкручували сюжет про Анну Іванівну – жінку, яка вийшла до українських військових із червоним прапором, помилково вважаючи їх російськими.
На цьому кейсі в рф вибудували повноцінну пропагандистську кампанію: відкривали пам’ятники, тиражували образ «бабці» як символу лояльності до кремля.
Цей наратив публічно підтримував і Кірієнко.
Але історія швидко розсипалась. Адже саме Центр стратегічних комунікацій знайшов цю жінку – поспілкувався з нею, написав її правдиву історію та поширив інформацію серед міжнародних та навіть російських медіа.
Вона тоді пояснила: не вкладала в прапор жодного політичного змісту.
У підсумку один із найрозкрученіших символів російської пропаганди виявився штучним.
Кампанія зійшла нанівець, а сам кейс став ще одним провалом інформаційної політики кремля – і особисто Кірієнка.
Анна Іванівна Іванова зізналась
Історія «бабці з червоним прапором»: що ми знаємо про Анну Іванівну?

Росіянам, які використовують образ бабці у своїй пропаганді, нецікаво, ким є Анна Іванівна насправді. Вони б хотіли краще побачити її мертвою. Саме тому вони фактично оголосили на неї полювання.
Працівник Центру стратегічних комунікацій зустрівся з нею, щоб розпитати про її життя. І воно виявилося трагічним.
Прізвище Іванова вона взяла від свого другого чоловіка, з яким живе до сих пір.
З ним у Анни Іванівни було двоє синів. І дві доньки від першого, нещасливого шлюбу.
Всі ці діти загинули. Одну дівчинку, як каже Анна Іванівна, «спалила» її свекруха, яка начебто поклала її на піч. Cинів вбили десь по чужих селах за невідомих обставин.
Бабуся думала, що червоний прапор є російським. І вірила у те, що їй казав священник УПЦ МП. Але тепер робить свій висновок: «Не потрібні путіну люди, українці, йому тільки землі потрібні. Я розумію того хлопця, що топтав червоний прапор. Вони нас захищають, гинуть, а тут я з цим прапором…»
