Де Велика Британія, а де Україна і рашистсько-український фронт? Яка загроза заморській Великій Британії від війни в Україні порівняно з тією ж Угорщиною, до прикладу? Що таке Україна з її історією порівняно з Великою Британією (звісно, я не про краще чи гірше, а про абсолютну протилежність усього)? Окрім того, це один з двох найбільших”сейфів” золотих запасів країн світу (другий- США).
Велика Британія могла б бути більш повільною у своїх проукраїнських діях.
Король Чарльз міг би не заморочуватися цим питанням.
Я рада, що він зробив те, що зробив і у тому вигляді, в якому зробив-торгаш, мерзотник, нарцис Трмп з його венсами і рештою нечисті. Це таки сиалр плювком у їхні морди. Плювок на рівні королівського виховання, не торгашеського, звісно. У зв’язку з питанням виховання згадався принц Гаррі, який на днях відвідав цвинтар з похованнями українських військових одягнений у костюм і з державними нагородами і поряд з ним українські високопосадовці у одязі для знаменитих шашликів.
Щойно прочитала допис мого нового шведського френда, більшого патріота України, ніж добра половина моїх сріввітчизників: ” Сьогодні вранці я прокинувся монархістом”.
Браво Королю Чарльзу ІІІ!
Браво Великій Британії!
Пам’ятаю вислів Чарльза, тоді ще принца, про Москву, яка постачала Гітлеру метал для бомб, які падали на Лондон! А батько Чарльза, принц Філіп, приїздив до Києва, до Москви ж їхати відмовився бо комуняки вбили його рідних!
Оце і є різниця між Його Величністю Королем і блазнями.
Цитата із виступу короля:
Цього року, звісно, виповнюється 25 років з дня трагічних подій 11 вересня. Ця жахлива трагедія стала визначальним моментом для Америки, а ваш біль і шок відчули у всьому світі. Під час мого візиту до Нью-Йорка ми з дружиною знову віддамо шану жертвам, їхнім родинам та мужності, проявленій у обличчі страшної втрати. Ми були з вами тоді. І ми з вами зараз, урочисто вшановуючи день, який ніколи не буде забутий.
Відразу після 11 вересня, коли НАТО вперше застосувало статтю 5, а Рада Безпеки ООН об’єдналася перед обличчям терору, ми разом відгукнулися на цей заклик – так, як наші народи робили це вже понад століття, пліч-о-пліч, під час двох світових воєн, холодної війни, в Афганістані та в інші моменти, що визначили нашу спільну безпеку.
Сьогодні, пане спікер, та сама непохитна рішучість потрібна для захисту України та її найхоробрішого народу. Вона потрібна для забезпечення справді справедливого і тривалого миру. Від глибин Атлантики до катастрофічно танучих льодовикових шапок Арктики, відданість та досвід Збройних сил Сполучених Штатів та їхніх союзників лежать в основі НАТО, яке зобов’язалося захищати один одного, захищаючи наших громадян та інтереси, забезпечуючи безпеку жителів Північної Америки та Європи від наших спільних супротивників.
Оксана Косюк
