Політичні оглядачі вже назвали цю ситуацію «Бунт у поліції». Нарешті голова Нацполіції України Іван Вигівський озвучив те, що уже давно між собою обговорюють офіцери громад у всіх регіонах: «Робота з ТЦК псує імідж поліції».

Свою позицію стосовно залучення до мобілізаційних процесів поліцейські вже висловлюють публічно. І, якщо їх не чують, подають рапорти на звільнення. Цей лист від офіцерів громад міг надійти до будь-якої редакції українських ЗМІ, у будь-якій області України.

Ми подаємо лише його стислий виклад, але, здається, що і цього достатньо, аби зрозуміти, що вирішення цієї проблеми уже перезріло.

«… До обласного центру відряджаються щотижнево районні поліцейські офіцери громад для вилову людей із працівниками ТЦК. У наказі про відрядження вказано, що працівники поліції відряджаються для проведення профілактичних заходів, з метою вжиття додаткових заходів щодо стабілізації криміногенної ситуації у сфері забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, активізації роботи з особами які перебувають на обліках.

Однак, після спільного розводу о 05.45 годині з працівниками РТЦК нас відправляють виловлювати людей по місту, і хто не зловить людину до 18.00, той продовжує ловити громадян до 21 години, а потім у РВП здає зброю і їде на автостоянку ставити автомобіль.

А вже після того пішки йде митися, вечеряти та лягає відпочивати близько 23.00-23.30, а наступного ранку потрібно вставати о 04.00, щоб знову повторити вказану процедуру, і на 05.45 годин бути на розводі з ТЦК, керуючи автомобілем при цьому протягом 13-15 годин на добу.

Але фізичні навантаження і робота без вихідних нами сприймається як необхідність через війну. І мусимо по приїзду на район разом з ТЦК продовжувати ловити громадян. Уявіть собі, як нам це дається, особливо після повідомлень про те, що ТЦКашники потім із цих впольованих за нашою допомогою громадян «витискають бабло». З одних – дві тисячі баксів, щоб відпустити згодом, з інших — 3 тисячі, щоб зняти з розшуку, і т.д. Або взагалі, як було в Одесі, коли ТЦК фактично перетворилося на озброєне злочинне угруповання, котре тупо займалося рекетом.

Нам же вони не кажуть про свої наміри, гребуть всіх підряд. І ми опосередковано стаємо співучасниками злочинних дій. Хоча наше керівництво переконує нас, що ми виконуємо дуже важливу державну місію.

Люди бачать поліцейські «Дастери», які придбані за їхні кошти і на яких написано: «Я тут, щоб захищати». І при цьому втікають хто куди, перестрибують через паркани, біжать городами. Жінки кричать і ображають поліцейських, і звинувачують у смерті своїх рідних та близьких. По суті, ми стаємо ізгоями у наших громадах, і жодної довіри та поваги від людей до нас вже немає.

Неодноразово поліцейським надходять погрози щодо їхніх сімей. Нам навіть здається, що нашим безпосереднім керівникам це байдуже, бо вони сидять у теплих кабінетах і не відчувають на своїй шкурі всіх прокльонів, які ми приносимо в свої будинки і власним дітям…»

Тепер ми знаємо, що керівництву Нацполіції така ситуація не байдужа.

Глава Нацполіції Іван Вигівський офіційно заявив, що співпраця з ТЦК негативно позначається на репутації поліції. За його словами, з початку війни почастішали випадки опору громадян працівникам ТЦК. І поліція стає заручником ситуації, адже це часто пов’язано з проблемами в діяльності самих військкоматів.

«Ми також проводимо оповіщення спільно з ТЦК і СП, і це вкрай негативно впливає на імідж Національної поліції. З іншого боку, ми фіксуємо випадки корупції у ТЦК і СП, коли за гроші звільняють від мобілізації тих, хто підлягає призову. Суспільство про це обізнане.

У результаті довіра до ТЦК і СП мінімальна, і люди одразу негативно реагують на ситуацію, навіть якщо їх зупиняють просто для перевірки документів», — пояснив Вигівський.

Про те, що робота з ТЦК не лише псує репутацію поліції, а й змушує працівників масово звільнятися, заявив також заступник голови Нацполіції, керівник департаменту патрульної поліції Олександр Фацевич. Головна причина кадрового голоду у 2024–2026 роках — поліцейські не хочуть брати участь у мобілізації.

За його словами, патрульна поліція наразі стикається з критичним браком людей, особливо у Києві. Окрім великої кількості викликів, правоохоронці залучені до роботи на блокпостах, супроводу вантажів і допомоги ТЦК.

«Останнє знижує довіру до поліції до нуля», — наголосив посадовець. Фацевич пояснив, що поліцейські звільняються, бо не хочуть займатися мобілізацією через тиск і негатив від людей. Бувають випадки, коли поліцейських офіцерів кличуть на похорон бійців, яких вони самі ж мобілізували, і публічно виказують зневагу до них.

«Начальника райвідділу, поліцейського громади, патрульного там ненавидять. Вони не витримують цього і звільняються», — пояснив очільник департаменту патрульної поліції.

Таке фізичне й моральне навантаження витримати дуже важко. Та й заробітна плата у поліцейських не відповідає такому навантаженню.

«Поліція — єдиний правоохоронний орган у державі, у якого в законі не прописана зарплата. І зараз є законопроєкт, ми його підтримуємо, щоб прив’язати зарплатню поліцейських до прожиткового мінімуму і щоб кожного року відповідно була якась індексація», — додав Фацевич, закликавши порівняти виплати в поліції із зарплатами в БЕБ, НАБУ та ДБР.

При цьому обидва керівники солідарні в тому, що спроба взагалі перекласти мобілізацію на поліцейських закінчиться тим, що у нас не буде ні поліції, ні армії. У державі достатньо адмінресурсу, який потрібно залучати до цього процесу. Зрештою, хіба ще досі не зрозуміло, що людину, яка не хоче воювати, жодним примусом не можна змусити це робити. Вона при першій же нагоді втече з армії. А як можна буде одночасно посадити за грати 400 000 чоловіків, що пішли в СЗЧ, – уявити собі доволі важко. Це тупикова ситуація, яку реально зможе вирішити демобілізація і справедлива оплата праці військових на фронті.

І чим швидше держава змінить підхід до мотиваційної складової мобілізації, тим швидше припиниться корупція у ТЦК і поліція повернеться до своїх функціональних обов’язків й відновить довіру громадян.

Анатолій Жучинський