Хоча б тому, що людей зареєструвалося всього 13, пристрастей вирувало чимало, але через півтори години всім стало зрозуміло: тарифи все одно зростуть, а якість води не поліпшиться. Принаймні у найближчому майбутньому.

З перших хвилин вінничани, котрі прийшли на слухання, почали обурюватися, мовляв, питання води надто важливе, тому треба було його проводити десь у центрі, щоб в обговоренні могло взяти участь більше людей. «Сюди дуже важко добратися, тому чимало активістів не змогли потрапити на обговорення. От і вийшло, що нас вчергове ставлять перед фактом», — скаржилися люди.

Втім, заступник директора КП «Вінницяоблводоканал» Раїса Півторак пояснила, з посиланням на чинне законодавство, що такі слухання мають проводитися в приміщеннях підприємств надавачів послуг. І підстав для перенесення слухань на інший час і в інше місце немає.

– Підстави для підвищення тарифів прості: підприємство працює за тарифами, котрі встановлені ще у 2016 році, — пояснює вона. — З тих пір зросла інфляція, а з нею підросли ціни на всі складові тарифу, зокрема на електроенергію та паливно-мастильні матеріали. Внесені зміни в оплату праці. У нас склалася критична ситуація з працівниками виробничих професій — дуже багато вільних вакансій, бо ніхто не хоче працювати за низьку зарплату, люди виїжджають за кордон. А зараз ще й критична ситуація з реагентами. У ці тарифи врахована ціна на хлор станом на червень, тобто 21 тисяча гривень за тонну. Але за цей невеликий проміжок часу ціна підскочила до 48 тисяч гривень за тонну, і це без транспортування. Втрати води склали більше 41 відсотка. Це в межах встановлених нормативів… А платити за воду та водовідведення у Вінниці доведеться 23,76 гривні. У Києві — 21 грн.

Чи зміниться якість води в такому випадку — працівники “Водоканалу” промовчали. Зауважили лише, що це неможливо без нових, економічно обгрунтованих, вищих тарифів. А найбільше обурень і зауважень — саме за якість! Бо те, що витікає з наших кранів, навіть технічною водою назвати не можна.

– Це політична ситуація. Але чому ми, громадяни України, маємо страждати від того, що хтось з кимось ділить підприємства? — обурюється вінничанка Тетяна Нікітіна. — Чому ми, пересічні громадяни, маємо за це розплачуватися? Якісна вода коштує грошей. Але і якість мого життя має щось коштувати! Я сплачую щомісяця за воду, але, крім того, щодня купую по 1 гривні за літр очищену воду. Причому, це мертва вода, як стверджують фахівці. Але я її змушена купувати, хоча б тому, що на ній ще можливо щось приготувати. Кажете, немає грошей на ремонти? Але до тарифів на воду ці гроші закладені! Субсидії добитися практично неможливо. Я не буду платити за таку воду за подвійним тарифом!

– Що ми маємо у кранах? Хіба ця вода відповідає органолептичним показникам? Я розумію, що вартість електрики та реагентів зросла. Але скажіть людям, через який проміжок часу, якщо тариф буде затверджений з 2019 року, ми будемо мати якісну воду? – запитував депутат обласної ради Андрій Ковальов. — Після цього, коли ви людям зможете це пояснити, можна буде говорити про підняття тарифу.

– Якось ми з 15 старшими по будинку поцікавилися якістю води. На “Водоканалі” нам повідомили, що майже всі показники на рівні максимально допустимих. А коли ми провели незалежну експертизу, котру замовили нікопольській фірмі (за це довелося заплатити 10 тисяч гривень), то нам сказали, що такою водою навіть чоботи мити небезпечно. Я поцікавився і європейськими цінами на воду. Сьогодні наша вода коштує 40 євроцентів за куб. У Мілані така ж ціна. Але якість незрівнянна, – розповів вінничанин Володимир Бурий.

І взагалі — де ж ділися гроші, котрі виділялися Світовим банком як кредит на модернізації потужностей минулого року? А це не мало не багато — 40 мільйонів доларів! І яке право мав директор підприємства піднімати питання в обласній раді про виділення йому премії? У нього совість є? — цікавилися вінничани.

На всі ці непрості питання відповідала Раїса Півторак. Вона поскаржилася, що жодної копійки з тих підписаних угод підприємство досі не отримало. І реконструкція підприємства — процес не одного дня. А якщо є в роботі показники, то чому б і не виділити премію? Адже мова йде не про десятки тисяч, а всього про 3 тисячі гривень. Це не так вже й багато.

З цих слухань кожен розійшовся при своїй власній думці. Одне ясно: більше вінничани не терпітимуть комунальних знущань, а за європейські тарифи вимагатимуть відповідної якості.