Після виступу Залужного у Празі зібрав основне з останніх його заяв. Валерій Залужний останнім часом говорить речі, які звучать уже не як окремі військові оцінки, а як опис нового світу, у який людство фактично увійшло через війну в Україні. Його головна думка — старої системи безпеки більше не існує. Те, що десятиліттями вважалося гарантіями миру, міжнародним правом, стримуванням чи недоторканістю кордонів, виявилося слабким перед технологічною війною нового покоління. І саме Україна першою змушена проходити цей жорстокий експеримент у реальному часі.

Залужний прямо каже, що війна більше не має чіткої лінії фронту. Сьогодні вся територія держави стає полем бою, а цивільна інфраструктура, енергетика, економіка та навіть психологічний стан суспільства — це вже частина війни так само, як окопи чи артилерія. Відстань більше не рятує. Дрони, ракети, цифрові технології та масове здешевлення зброї змінили саму природу конфліктів. Те, що раніше могли дозволити собі лише великі держави, тепер стає доступним значно ширшому колу сил.

Він наголошує, що світ досі часто мислить категоріями минулих воєн, тоді як нова війна вже інша. Якщо у ХХ столітті перемогу визначали масові армії та кількість людей на передовій, то зараз вирішальними стають технології, аналітика, автоматизація, дрони, зв’язок і швидкість адаптації. За його словами, передній край дедалі більше “порожніє”, а основна боротьба переноситься у глибину — в системи управління, виробництво, логістику, інформацію та економіку.

Окремо Залужний говорить про те, що Україна вже не може жити за старими моделями мобілізації та організації держави. Він описує необхідність “розумної мобілізації” — такої системи, де держава вчиться берегти людей, технологічно підсилювати армію та чесно пояснювати суспільству правила гри. Він прямо попереджає: без глибокої реформи армії, військової підготовки та оборонної промисловості вижити у довгій війні буде неможливо.

Його виступи останнім часом взагалі звучать не лише про Україну. В них багато про Європу, яка, за його словами, надто довго жила ілюзією стабільності та безпеки. Він говорить, що нову систему безпеки доведеться будувати роками, і цей процес буде болючим, бо демократичні суспільства важко приймають різкі зміни та непопулярні рішення. Але реальність уже настала, і від неї неможливо сховатися.

У словах Залужного майже немає політичної емоційності чи пафосу. Швидше відчуття холодного усвідомлення того, що світ вступив у нову епоху — епоху війни технологій, виснаження та постійної адаптації. І виживатимуть не ті, хто сильніший за старими підручниками, а ті, хто швидше навчиться змінюватися.

Олександр Москалюк