15-річний школяр Іванко Забуранний із села Нестерварки Тульчинського району врятував семирічного сусідського хлопчика, який ледь не втопився у сільському ставку…
31 липня щось тягнуло Іванка на один з сільських ставів… Хоча батьки й не дозволяли. Втім, увечері хлопчик таки поїхав кататись вулицями неподалік водойми.
– Я взагалі дуже рідко ходжу на цей став. Але близько 20-ї години катався там на велосипеді. Став добре видно між хатами та городами. На воді великі кола. Не зрозумів, що там сталось, тож спустився нижче… Чую дитячий крик: «Допоможіть!» Спершу ще подумав, може, хтось жартує. Аж коло мене жінка: «Там дідусь із онуком топляться!» Вона раніше побачила біду, але їй важко ходити, плавати не вміє. Я вибіг на пляж, і у воду — як був… Це десь метрів за 15-20 від мене. Там комиші, ряска, — згадує дев’ятикласник Тульчинської школи №3 Іванко. — Швидко доплив, а у воді видно лише дитячі ручки… Я схопив хлопчика, дістав з води і потягнув за собою. Поплив до берега. Чесно кажучи, було дуже важко! Вже на березі збіглись сусіди, викликали «швидку допомогу», рятувальників. Хлопчика посадили на землю, він почав кашляти й відхаркувати воду… Йому допомагали лікарі. Це Сашко з Тульчина, який гостював тут у дідуся та бабусі. Вони живуть неподалік від нас. А його дідусь втопився…
Як повідомили у прес-службі обласних рятувальників, спершу бійці районної служби порятунку «101» обстежили став, але так і не змогли знайти тіло. Вже 1 серпня, об 11.50, чоловіка дістали з води водолази аварійно-рятувального загону спецпризначення обласного управління з надзвичайних ситуацій.
Юний рятівник знає правила поводження у екстремальних ситуаціях. А ще Ваня успішно займається рукопашним боєм, неодноразово вигравав та виборював призові місця на змаганнях різного гатунку. Тож відмінна фізична підготовка неабияк допомогла підлітку.
– Ми дізнались про вчинок сина увечері. Звісно, переживали за Ваню. І пишаємось ним! Нині зрозуміли, що тягнуло хлопчика на став. Не кожен здатний прийти на допомогу у наш час! – кажуть батьки хлопчика Микола Миколайович та Наталя Петрівна… – Серйозний та відповідальний Ваня не зміг вчинити інакше. Він, крім спорту, відвідує музичну школу, грає на гітарі та домрі.
Батько хлопця сам неодноразово допомагав людям у біді… Декілька років тому по сусідству обвалилась хата. Двох чоловіків затиснуло величезними бетонними брилами та камінням, вони не могли й поворухнутись, їм найбільше відчавило ноги. Чоловік із сусідами ломом та руками розкидали купи каміння, аби дістатись до потерпілих. І таки допомогли їм ще до приїзду рятувальників…
Родина врятованого хлопчика теж дуже вдячна Вані…
– Тоді мій 51-річний чоловік Віктор Степанович працював по господарству… Далі із онуком, семирічним Сашком, рибалили. І згодом пішли на той став. Я зрозуміла, що Вітя катав хлопчика на плечах. Захлинувся й почав тонути. З останніх сил сильно відштовхнув Сашка від себе і крикнув: «Пливи до берега, ти зможеш, я вірю в тебе! Я знаю, що ти допливеш!» Він до останнього хотів врятувати малого! За себе вже не думав! — втирає сльози бабуся хлопчика Тетяна Василівна. — Це і побачили люди. А ще одна сусідка — свідок трагедії — розповідала згодом, що як Вітя вже тонув, вода почала клекотіти, наче на морі… Душа з тіла вийшла… І наш пес вдома у ту мить завив, відчуваючи біду. Жалісно скавучали й сусідські собаки. А Сашко поплив, але сам дуже швидко втомився! Й Іванко опинився у потрібному місці у потрібний час. А чоловіка згодом знайшли у ямі, на дні… Там глибоко, метрів чотири-п’ять! Вода холодна після літніх дощів…
Чоловік був майстер на всі руки. Чудово плавав. Але ще малим він ледь не втопився у цьому ж ставку. Тоді його врятував сусід. І згодом Віті пророкували, аби він боявся води. Останнім часом наче передчував біду. Зранку ще попрацював на кладовищі біля могили свого тата. Коли ми вже прощались із Віктором вдома, у садку усю ніч так жалібно співав якийсь птах… А зранку прилетіли ще двоє птахів і сіли коло вікон. Так Вітя прощався із нами! А ще він дуже любив котів. У нас є сіамські та висловухі коти та котенята… І от після смерті чоловіка зненацька померло його улюблене котеня.
Ми дуже вдячні Іванкові за порятунок онука! У Сашка день народження — 5 серпня, другий день народження він може святкувати 31 липня! Підемо до школи, де вчиться Ваня, аби усі знали про його героїчний подвиг. Ваня нині нам рідна дитина. Дай йому Боже здоров’я.
Як повідомив начальник прес-служби обласних рятувальників Олександр Кутовий, Іванка вже номінували на участь у всеукраїнській акції «Герой-рятувальник року».
А у Вінниці втопилась дівчинка з села Хижинців Вінницького району. Як повідомили у прес-службі обласної поліції, дівчинка відпочивала зі старшим братом та його друзями. Брат приглядав за сестричкою. Але у річці було багато відпочивальників, тож ніхто не помітив, як школярка увійшла у воду. Коли дівчинка зникла, брат та його друзі самі шукали її, думали, можливо, пішла десь гуляти. Викликали рятувальників та поліцію. Близько 17.20 водолази знайшли тіло дитини у воді на чималій відстані від пляжу.
Загалом з початку року вода забрала життя вже 37 вінничан. Ще 12 людей врятували…
Тетяно , я особисто знаю цю сім’ю.Дуже гарні люди і сина свого виховали достойно.В наш час не кожен би осмілився на такий вчинок.Тому думайте що пишете!!!!!
Це не брєд…. Це горе майте повагу до людської біди _думайте що пишете А хлопчик – герой , бо більшість просто стояли та дивились би а він ні та й цих людей знаю