Відразу на кількох майданчиках проходили цікаві заходи на всі смаки. Від гучних тацювальних ритмів – до камерної атмосфери музичної лірики.

Однією з локацій стало подвір’я музею Михайла Коцюбинського знаного в українській літературі, як Великий Сонцепоклонник. Не випадково вінницька громадська ініціатива “Слово діє” приурочила музично-поетичну зустріч сучасних поетів та бардів до Дня літнього Сонцестояння.

Поетичне дійство “Симфонія літа” пройшло на одному подиху в доброзичливій атмосфері довіри та злагоди і зачарувало талантами. Приємно вразив своїми піснями та віршами зірковий гість з Києва Народний артист України Анатолій Матвійчук. Він згадав свої хіти попередніх років і поділився новими роботами.

У поетичних батлах перед вільним мікрофоном засновник громадської ініціативи, організатор та натхненник”Симфонії літа” поет Юрій Піжук позмагався з Анатолієм Матвійчуком.
Вийшла заслужена нічия, що підкорила присутніх цікавими поетичними образами та барвистою грою українського слова.

Ще один зірковим гостем музично-поетичної зустрічі став Заслужений артист України Станіслав Городинський. Відомий співак та педагог нещодавно переміг на Міжконтинентальному радіофестивалі “Співай рідною”. Під аплодисменти присутніх пан Станіслав отримав диплом переможця фестивалю.

А слово дійсно діє, і там, де збираються поети та є вільний мікрофон – не до нудьги. Так було і цього сонячного дня. Вінницькі майстри поетичного слова ділилися своїми здобудками на літературній ниві. Вийшов надзвичайно барвистий віночок художніх розчерків на всі часи.

Бо українська поезія це про Любов, Добро та Мир. Це мереживо найтонших та найпотаємніших куточків людської душі. І, якщо воно стає публічним, треба ловити момент та насолоджуватись кожним словом, яке хочеться співати.

Власне, це разом з Анатолієм Матвійчуком підтвердила знана вінницька виконавиця бардіаських пісень Тетяна Скомаровська, яка подарувала музичне життя віршам багатьох українських поетів.

Послухати “Симфонію літа” прийшли також наші Захисники, які проходять лікування у Вінниці та волонтери. Їм вінницькі автори присвятили щирі поетичні рядки подяки та шани.

Присутні почувалися, як у родинному колі, де всі розуміють одне одного з півслова. І наостанок кожному хотілося сказати словами з пісні Анатолія Матвійчука: “Друзі мої, нам треба зустрічатися частіше”.

Анатолій Жучинський

Фото Віри Гранатової