Відчуття схожі на емоції від вашого минулорічного наміру зупинити боротьбу з корупцією НАБУ і САП. Тільки гірше.
Бо на кону існування країни. І життя. Стратегічний напрямок. Оборона. Сотні тисяч життів. Тилу і фронту.
Ми маємо змінитися. Аби переграти противника. Бути швидше. Технологічніше.
Креативніше . Ми почали це робити. Результат є.
Ви, Володимире Олександровичу, зупинили реформу.
Звільненням Михайло Федоров Ви перекреслили шлях до змін, які за останні пів року побачили всі.
Так, не ідеально, так, не швидко, так, ваші пройоби з мобілізацією за 4 роки у виснаженій, корумпованій системі Михайло не зміг швидко виправити, але почав.
Ви це згорнули.
Не вірю що ця історія суто про конфлікт з Сирським, якого теж давно час поміняти на Білецького. Думаю це історія тупо конкуренції. Перед наступними виборами. Які не ясно чи взагалі будуть.
Сумно. Засмучений і фронт і тил.
Один Сирський і згідно-відповідно генерали раді. Вода у болоті нарешті набуде базавого налаштування, до якого вони звикли. А то якось некомфортно стало працювати. І друзям – корупціонерам потоки перебили.
Але є одна біда. Війну з таким налаштуванням не виграєш. Противник радіє вашій помилці. Відповідальність на Вас, Володимире Олександровичу. Подумайте про це перед сном.
P.S. Дяка за роботу, Михайло.
Тобі і команді.
Яніна Соколова
