Як максимум – підозріло.
Чому? Почну з кінця:
Financial Times – гігант у світі ЗМІ. Треба бути Ілоном Маском, Сі Дзин Піном або хоча б чемпіоном світу з футболу, щоб про тебе там написали. І от – ДИВО! Саме сьогодні, прямо зраночку, акурат під події – у Financial Times онлайн на ПЕРШІЙ ШПАЛЬТІ з.являється новина про те, що українці протестують проти звільнення Федорова. (скрін додаю). Top story на хвилинку.
До флешмобу приєднується ще один медіа гігант – The Economist. І тут я взагалі прифигіла. На момент, коли я робила скріншот о 12.20 за Варшавою, публікація висіла вже три години (скрін додаю). Тобто опублікували її десь о 10.20 за Києвом. Через півтори години після початку протестів. А НАПИСАЛИ ВИ ЇЇ КОЛИ???
Вишенька на тортік – це знову перша онлайн шпальта The Economist, щоб новину точно не прогавили (скрін додаю).
Земля під Федоровим захиталася не сьогодні. Чутки про його можливу відставку ходили так активно, що аж до мене у Люблін долетіли. І от Федоров, який не те щоб активно спілкувався з медіа, зненацька місяць тому дає ВЕЛИЧЕЗНЕ інтерв.ю на “1+1”. Інтерв.ю залітає в топ. Федорова хвалять з кожної пралки. Усім здається, що звільняти такого ефективного міністра – нонсенс.
У практиці PR такі кроки – це чистий антикриз. Коли треба дуже швидко підняти репутацію з ями. Коштує космічних грошей.
Чи проплачені публікації у міжнародних ЗМІ – я не знаю.
Чи дійсно треба було звільняти Федорова – я не знаю. У мене зовсім немає компетенцій оцінювати його як міністра оборони.
Але отримати в один день ДВІ перші онлайн шпальти у топ медіа світу САМЕ ТОДІ, коли йдуть протести, а не пізніше впродовж дня – це так само, як два раза підряд виграти джек пот у лотереї.
Можливо. Але маловірогідно.
Мені більше схоже на завчасно сплановану багаторівневу медіа кампанію. А сьогоднішня пресконференція – фінальний акорд цієї симфонії.
Я тільки одного поки не розумію – яка у цієї симфонії СПРАВЖНЯ кінцева мета.
Пост проплачено моєю істєрікой, що в моїй країні знову рвануло їдке лайно і знову саме там, де помилка коштує наших із вами життів.
Ірен Миронова
