Флешмоб “Покажи свій килим валюти”, здається, впевнено започаткували колишній одеський воєнком Борисов та очільниця хмельницької МСЕК Крупа.
Вони навіть натякнули суспільству, що за незаконне збагачення на обороноздатності країни може “нічого не бути”. От і “вив’язуть” на п’ятому році повномасштабки свої килими валюти послідовники схематозу: “Кому – війна, а кому бабла ціла купа”.
Іноді здається, що тими викладеними куп’юрами на диванах, в багажниках, на підлозі, на столах у робочих кабінетах вже можна було б вистелити дорогу від Львова до Донецька у 6 рядів. А вони крадуть далі. І пофіг їм війна та якась елементарна відповідальність за долю країни…
Зрештою, заплатять штраф, укладуть угоду зі слідством, “кинуть кістку” на ЗСУ і підуть далі “обілечуавати” інвалідністю придатних до служби і виносити вердикт “годний!” доходягам.
І знову читаю вже, певно, тисячне банально-стандартне повідомлення, що якимось двом, трьом, десятьом медикам з Рівненщини, Вінниччини, Хмельниччини чи Київщини повідомили про підозру. Спробуйте здогадатися в чому. В незаконному збагаченні на оформленні групи інвалідності. Ну, не тільки ж прокурорам…
Скажімо, на цей раз “не пощастило” якомусь заступнику медичного директора якогось обласного комунального підприємства та якомусь лікарю іншого медичного закладу. Бо знову, за даними слідства, вони налагодили актуальну під час воєнного стану схему незаконного збагачення на оформленні групи інвалідності. А її викрили.
І от, підозрювані, як сотні інших учасників “патріотичного” флешмобу за 2500; 5000; 7500 чи 10000 доларів США пообіцяли чоловікам призовного віку посприяти у встановленні другої чи третьої групи інвалідності. Знову стандартно спочатку “пацієнтам” організували проходження додаткового лікування та оформлення необхідних медичних документів, а згодом лікар (лікарка), які обіймали керівну посаду в медзакладі, мали повпливати на своїх колег з експертної команди для ухвалення ними необхідних рішень. І, зрозуміло, що вдячні “пацієнти” передали медикам гроші після оформлення необхідних документів.
І тоді ж спільників викрили правоохоронці, а інших, може, й викрили. А може їх “пацієнтів” викрили прискіпливі польські стражі граничні. (Це, як один з можливих розвитків сюжету).
Але повернемось до наших лікарів, викритих на торгівлі індульгенціями для військовозобов’язаних. Звісно, їх дії в черговий раз кваліфікували як одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Тут – комар носа не підточить, а що ж далі?
А далі якийсь міський, чи обласний суд обире підозрюваним запобіжні заходи. Можливо, навіть, когось з членів експертної команди відсторонять від займаної посади. Попередять, як завжди, що їм загрожує до восьми чи десяти років ув’язнення з конфіскацією майна…
Але чому вони не бояться? Чому продовжують у соцмережах підшукувати клієнтів і в тисячу перший раз прокручувати цю стандартно-банальну схему – а раптом на цей раз вдасться знову проскочити поміж крапель?
До кого це запитання, шановна багаточисельна команда правоохоронців? Чому не працюють жорсткі правила гри для всіх причетних та відповідальних за ослаблення оборонних спроможностей країни?
На якому вузлі правоохороного механізму треба підкрутити якусь гайку, щоб не зарились загребущі очі “сотень окремих покидьків” на ці ніби легкі, але насправді, криваві грошові килими, якими показово продовжують вистелятися їх дорогі інтер’єри та автівки?
Про всяк випадок нагадаю – в той час, коли сотням інших українців вже п’ятий рік доводиться без ротації по сто і більше днів залишатися на передку, щоб ризикуючи життям захищати нашу спільну країну і це зборисько бариг у білих халатах та їх “кришувальників”.
Анатолій Жучинський
