Серед них була і наша землячка з Крижополя Катерина Глондар. Її коханий Сергій у Донецькому СІЗО перебуває вже четвертий рік. Плачуть за татком і дві донечки, а молодша його ще не бачила. Адже саме тоді, коли Сергія сепаратисти забирали у полон, дружина дізналась, що при надії…
– 26 грудня 2017 року у нас була зустріч із Президентом України, де нам обіцяли другий етап обміну найближчим часом. Але цього так і не сталось. Так, ми знаємо, що Путін агресор і складні переговори, але минуло три з половиною роки. Президент офіційно тримає це на контролі, ми не маємо сумніву, що він все знає. Але досі хлопці залишаються в полоні терористів на Донбасі, – від імені дружин полонених каже наша землячка Катерина Глондар. — Вони, в першу чергу, солдати, які пішли захищати свою державу, але й чекають, коли держава захистить їх.
Це очікування не може бути таким довгим! Відколи наші чоловіки у неволі, з того зловісного дня нічого не змінилося. Їх перевозили з одного місця на інше в неймовірно жорстоких умовах. Їхній стан, що фізичний, що психологічний, на межі. Востаннє ми чули голоси своїх чоловіків у 2016-му. Відтоді ні дзвінків, ні листів не було. Говорять, що це не передбачено «законодавством» псевдореспубліки. Зате у нашій країні їхнім полоненим можна все – телефонувати, мати доступ до Інтернету, писати листи. Чому тоді в наших нема такого доступу? Хоча б один дзвінок у місяць… Наші чоловіки вже настраждались і пройшли катування. Саме тому ми зібрались сьогодні із єдиною вимогою – відпустити їх.
Поки дружини полонених знаходились на Банковій, біля Адміністрації Президента та Служби безпеки України. Всі рекомендували провести акцію ще й під Посольством Росії, Німеччини, Франції та МЗС.
Надвечір дехто з небайдужих киян привіз домашню їжу та добрим словом розрадив жінок. Наразі відомо, що рідні заручників повернулись додому. Будуть чекати 21 та 22 серпня, де на черговій Мінській зустрічі Тристоронньої контактної групи узгоджуватимуть списки полонених та обговорюватимуть можливий обмін. Вони продовжують вірити у диво й просять всіх небайдужих підтримати…
Вікторія Снігур
