Чому подільники, хто оговорив Сенцова, вже на волі й в Україні і не роблять заяв у Європейські суди та ООН про дачу брехливих свідчень через фізичне насилля? Чому немає спільних і категоричних заяв президентів демократичних держав, чому не кричить «гвалт» наш міністр закордонних справ і влада? Людина ж на межі життя і смерті – відлік йде на години!!! Збирайте екстрені засідання ООН й підіймайте Гааги та Страсбурги! Не мовчіть! Колектив газети «33-й канал» вкотре висловлює солідарність із Сенцовим та іншими політв’язнями і вимагає негайного звільнення їх із російських тюрем, просить світову спільноту підтримки та більш рішучих дій! 20 серпня небайдужі вінничани на площі Стуса провели акцію в підтримку Олега Сенцова.

Олег Сенцов, як і Василь Стус, йде на смерть за ідею!

20 серпня громадські активісти Вінниці біля пам’ятника Стусу провели акцію, яка називалась «99 градусів за Сенцовим» — до 99-го дня голодування кінорежисера і письменника Олега Сенцова у полярному таборі Ямало-Ненецького округу. Ще 14 травня він почав голодувати з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів — а їх більше семи десятків, яких утримує Росія.

– Трагізм ситуації у тому, що Олег свідомо пішов на самогубство, він страждає і помирає. Але є ми! Всі свідомі люди світу підтримують Олега в його боротьбі за правду! — звернувся до учасників акції літературознавець Олександр Вешелені, голова ГО «Культурний кампус». — Переслідування політв’язнів були і, на жаль, ще будуть. Тож сьогодні біля пам’ятника незламному Василеві Стусу ми стоїмо за Сенцова і за себе!

«Перелетіть мене, перелетіть! Через дроти й паркани й огорожі — на Україну…» Учасники акції читали вірші Стуса, оповідання Сенцова. І дуже ясно вимальовувалась паралель між цими двома в’язнями російських таборів смерті. Нині Олег Сенцов знаходиться у місті-колонії Лабитнангі (з хантийського «Сім модрин»). А Василь Стус помер у таборі біля села Кучино Пермської області. Вони обоє гинули за ідею! Василь Стус ще у 1985-му сказав: «Я йду до кінця!» — і пішов. Очевидно, так само вирішив і Олег Сенцов.

– Немає більшої любові понад ту, коли хтось віддасть життя за друзів своїх! — нагадала біблійну істину Катерина Калитко з українського центру міжнародного «Пен-клубу». — Висока мета Олега — це не власний порятунок, не якісь преференції для себе, а звільнення всіх бранців Кремля! А ми, українці, повинні бути солідарними, стиснутись в один кулак. Як під час Майдану, як під час російської агресії на Сході!

Книга оповідань Сенцова перекладена на англійську і французьку мови. Ірена Карпа вручила її Еммануелю Макрону, президенту Франції. А він взяв цю книгу з собою на офіційну зустріч з Володимиром Путіним, окремо наголосивши на вимозі всього прогресивного світу звільнити Сенцова.

21 серпня, на сотий день голодування Олега Сенцова, міжнародний «Пен-клуб» організував у Києві, Львові, Лондоні та багатьох інших містах світу пікетування посольств, консульств Росії із лозунгами «FreeOlegSentsov».