Про це повідомила її мати, наша колега, яка довгий час працювала завідувачкою відділу «33-го», а потім очолювала обласну газету «Вінниччина» — Любов Добринська.
Міжнародний проєкт IMPERIA, створений для збереження спадщини найвпливовіших жінок світового спорту, офіційно включив до своїх лав легендарну українську легкоатлетку Наталію Добринську. Золота медалістка Пекіна-2008 у семиборстві та володарка історичного світового рекорду увійшла до особливої категорії «Beyond Sports», куди потрапляють особистості, чий вплив на суспільство вийшов далеко за межі стадіонів. Навіть після завершення виступів українка продовжила змінювати спорт зсередини, ставши впливовою спортивною функціонеркою Європи та захищаючи можливості для української молоді.
Нашій редакції це особливо приємно, тому що Наталя Добринська росла, можна сказати, на наших очах. За неї може порадіти і Хмельниччина, бо її мати й батько народились саме там. Як і відомий письменник Аполлінарій Мацевич.

У 2008 році Наталія здобула «золото» Олімпіади у семиборстві у Пекіні, оновивши особисті рекорди у 5 видах із 7, а у 2012-му стала першою жінкою в історії, яка подолала планку в 5000 очок у п’ятиборстві з результатом 5013.
Після завершення кар’єри у 2013 році вона увійшла до керівництва Ради World Athletics, очолювала Комісію атлетів Європейських олімпійських комітетів та зосередилася на боротьбі з допінгом і рівних правах у спорті.
Наталія Володимирівна Добринська народилася 29 травня 1982 року у Вінниці. А ось із батьками довгий час проживала у селі Якушинці, що поряд із Вінницею. Вона майстер спорту міжнародного класу з багатоборства, заслужений майстер спорту України.
Незвичайною є її історія шлюбу із Костянтином Євтушенком. Адже Костянтин був учасником шоу «Холостяк». Всі глядачі із нетерпінням чекали, кого ж вибере цей львівський красень… А він віддав своє серце і кохання нашій Наталії, яка навіть не брала участі у шоу.

1 червня 2014 року пара одружилася. І тепер батьки виховують трьох дітей: Дарія (2014 р.), Алісію (2016 р.) та Макса (2019 р.).
Дідом зірки спорту є український письменник Аполлінарій Мацевич. Він — батько її мами Любові Добринської, яка народилась і виросла у Хмельницькому. Там і познайомилась із Володимиром, батьком Наталії — відомий тренером Володимиром Добринським.
Але як бувають переплетені стежки людських доль! Аполлінарій Мацевич довгий час працював у Хмельницькій обласній газеті і став першим моїм наставником.
З його донькою, Любою Добринською, ми закінчували Львівський університет, факультет журналістики, але в різні роки, тому не знали одна одну. А ось зустрілись вже у одному кабінеті редакції газети «Панорама» у Вінниці.
Тому по праву ця легендарна спортсменка належить і Вінниччині, і Хмельниччині, всій Україні.
Через деякий час доля з Любою знову нас звела у заснованій нами першій незалежній газеті України «33-й канал».
Тут Любов порпрацювала більше 10 років. Якраз коли її доньки Наталя та Вікторія, також відома спортсменка, нині тренер, навчались у 23-й школі.

Вона поряд із редакцією. Тому, можна сказати, дівчатка росли на наших очах.
Батьки тоді проживали у приміських Якушинцях, їхній будинок — поряд із ставком. Там була нагода і погостювати.
Дівчатам нелегко було добиратись із приміського села на щоденні тренування у місто, але, як бачите, випробування допомагають гартувати силу волі і досягати олімпійських висот.
І це була неймовірна ейфорія — коли Наталя сенсаційно, вперше в історії України здобула олімпійську медаль у одному із найважчих легкоатлетичних видів спорту — семиборстві.
Її дійсно після олімпійського «золота» тріумфально зустрічала вся Україна.
До речі, кажуть, був навіть спір — один із бізнесменів, що мав відношення до спорту, зарікся, що українці ніколи не здобудуть «золото» у легкій атлетиці. А якщо здобудуть, то він пожалує переможцю чи переможниці чи то ділянку землі, чи авто. На вибір. Кажуть, що Наталя обрала авто. Чи так це — краще знає сама олімпійська чемпіонка. Ще був час, коли політичні сили пропонували Наталі стати від них депутаткою. Але одного скликання в обласній раді їй, напевно, вистачило, щоб розібратись, що спорт — це чесна боротьба, а політика — не завжди чесне закулісся.
Ось така вона, оповита легендами наша землячка — «Beyond Sports».
Тетяна Редько

