Центр протидії корупції заявив, що Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності блокує законодавчі зміни, необхідні для очищення та перезапуску правоохоронних органів. За оцінкою організації, затягування розгляду цих документів може завадити виконанню вимог для вступу України до Європейського Союзу та отримання міжнародного фінансування.

У Центрі протидії корупції опублікували відповідну заяву на своїй сторінці у Facebook. Організація назвала п’ять законопроєктів, які, за її даними, місяцями не просуваються через позицію профільного парламентського комітету.

У ЦПК наголошують, що саме Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності розглядає законопроєкти, які стосуються повноважень та очищення прокуратури, Національної поліції, Державного бюро розслідувань і частково Служби безпеки України.

Також комітет має здійснювати парламентський контроль за роботою правоохоронних органів. Однак у Центрі протидії корупції вважають, що замість просування реформ він роками блокує зміни та підтримує чинне керівництво силових структур.

У своїй заяві організація навела кілька прикладів справ, які, на її думку, демонструють проблеми в роботі правоохоронної системи. Серед них – витік інформації із закритої бази “Безпечне місто”, прикриття діяльності наркокартелю та погрози застосувати кислоту проти журналіста Дениса Бігуса й захисника Маріуполя, який пройшов російський полон.

У ЦПК пов’язують ці випадки з відсутністю належного контролю та відповідальності всередині правоохоронних структур.

Окремо Центр протидії корупції оприлюднив перелік із п’яти законодавчих ініціатив, які, за його оцінкою, мають важливе значення для європейської інтеграції України та реформування правоохоронних органів.

Серед них:

– №15343 – запровадження конкурсу на посаду генерального прокурора.

– №13602 – перезавантаження Державного бюро розслідувань та проведення конкурсу на посаду його керівника з переважним голосом незалежних міжнародних експертів.

– №15334 – надання НАБУ права розслідувати діяльність керівництва Офісу президента та ДБР, а також можливість для керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури самостійно направляти запити про екстрадицію.

– №15354 – зупинення строків давності у корупційних справах після передання обвинувального акта до суду, а також у разі мобілізації обвинуваченого.

– №15333 – запровадження ефективних інструментів протидії штучному затягуванню судового розгляду справ.

У Центрі протидії корупції зазначають, що всі ці законопроєкти мають значення для виконання Україною зобов’язань на шляху до ЄС. Водночас, за словами представників організації, у профільному комітеті їхню актуальність поставили під сумнів.

Зокрема, у ЦПК звернули увагу на формулювання про те, що ці законодавчі ініціативи нібито “втратили актуальність”. Організація вважає таку позицію перешкодою для реформування правоохоронної системи.

У заяві також наголошується, що затримка з ухваленням цих документів може позначитися не лише на внутрішніх реформах, а й на європейській інтеграції України та отриманні передбаченого фінансування.