Мина був родом із Єгипту. У молоді роки він служив воїном у римському війську в області Фригія (Туреччини). За часів гонінь на християн святий залишив військову службу, аби не брати участі в переслідуванні одновірців, і відкрито визнав свою віру в Христа.

За це він зазнав жорстоких катувань і був обезголовлений. Його мощі згодом перенесли до Єгипту, де місце поховання святого стало осередком паломництва. За молитвами до великомученика Мини відбувалося багато чудес, тому його шанують як швидкого помічника та заступника в бідах і скрутних обставинах.

У 1942 році, напередодні битви під Ель-Аламейном в Африці, віряни бачили, як святий Мина вийшов зі стародавнього храму, ведучи за собою караван верблюдів, і пройшов до табору німецьких військ. У таборі нібито здійнялася паніка, яка сприяла відступу ворога та перемозі союзних військ.

На знак вдячності це місце було передано Олександрійській Церкві. Згодом тут збудували храм і заснували монастир на честь великомученика Мини.