Несподіваний поворот у резонансній справі із заявою матері сина, якого побили невідомі у цивільному, що відрекомендувались працівниками ТЦК. Дружина загиблого Ярослава Бойка, яка переконувала, що це були тецекашники, сама ж заявила журналістам «33-го», що вона разом із побратимами чоловіка вийшла на ці шокуючі відкриття. Через це заяву про побиття син до поліції не робив. Ветерани самі вирішили знайти цих відморозків, які побили Ярослава Бойка-молодшого.

Ми розшукали матір і сина, які фігурують у цьому інциденті. Мова йде про відомого театрала та музиканта із Вінниці Ярослава Бойка. Як розповіла його дружина Людмила, він загинув 22 лютого 2023 року під Покровськом, захищаючи Україну. Посмертно його нагородили орденом «За мужність».

Син Ярослав, якого побили, названий у честь батька, відкрив із матір’ю у Вінниці кав’ярню «Тукан», присвятивши її пам’яті батька. Наступного дня після описаного інциденту чоловікові мало виповнитися 50 років. Але його життя обірвалося у 46.

Нагадуємо, що скандал розгорівся днями після емоційного допису матері на сторінці вінницької кав’ярні «Тукан». Жінка стверджувала, що її сина силоміць затягнули до мікроавтобуса, побили, а потім залишили на дорозі непритомним. Молодий чоловік має законну відстрочку від мобілізації: його батько загинув на фронті.

Цей інцидент набув великого резонансу, інформацію почали поширювати користувачі соціальних мереж. Не обійшлось і без ботоферми ворога. Історія особливо схвилювала людей через те, що йдеться про сина загиблого українського військовослужбовця.

«Затягли в бус. Двоє тримали, один бив, щоб «не умнічав»», — так мати описала події.

Що встановила поліція? 12 листопада поліція Вінниччини повідомила, що станом на вечір звернень від учасників інциденту не надходило. Про можливе побиття правоохоронці дізналися із соціальних мереж, а також від медиків, до яких звернувся молодий чоловік. Інформацію зареєстрували в Єдиному обліку заяв і повідомлень. Поліцейські почали встановлювати обставини та учасників події.

Пізно ввечері 12 листопада Вінницький обласний ТЦК та СП оприлюднив офіційну позицію. У відомстві заявили, що після встановлення обставин не підтверджують причетності своїх військовослужбовців до інциденту.

Також повідомили, що молодий чоловік перебуває на військовому обліку у Вінницькому об’єднаному міському ТЦК та СП і має законну відстрочку від призову до 2027 року. Тому, наголосили у відомстві, підстав для проведення щодо нього мобілізаційних заходів не було.

13 листопада позицію прокоментували й в Оперативному командуванні «Південь». Речник командування, підполковник Олексій Міщенко заявив, що інформація про побиття сина загиблого захисника військовослужбовцями ТЦК не відповідає дійсності. За його словами, поліція опитала молодого чоловіка, який спростував поширену в соціальних мережах інформацію і заявив про відсутність претензій до працівників ТЦК.

У командуванні закликали журналістів і громадськість спиратися на перевірені факти та офіційні повідомлення правоохоронців.

Наступного дня з’явилося важливе уточнення. За інформацією, яку оприлюднили правоохоронці та передали медіа, поліцейські розшукали й опитали чоловіка. Він відмовився писати заяву та повідомив, що не має претензій до військовослужбовців ТЦК та СП.

Чому вони так вчинили? Що ж сталося? На них натиснули чи виникла інша причина? Щоб з’ясувати це, журналісти «33-го» розшукали матір і сина Людмилу та Ярослава Бойків. Постраждалий — син Ярослав Ярославович Бойко. Він і є єдиним сином полеглого вінничанина.

Ось що нам розповіла його мати Людмила:

– Так, ми із сином на кошти, які отримали від держави після загибелі нашого чоловіка та батька, відкрили кав’ярню «Тукан». Там і працюємо ще із невісткою. Син нещодавно одружився.

У той день Ярик пішов вранці до барбершопу на Поділлі підстригтися. Але його чомусь довго не було. Ми почали хвилюватись. Як потім з’ясувалось, син із району Поділля йшов безлюдною вулицею до району «Урожаю», щоб там сісти на трамвай. І ось в тому кутку безлюдної вулиці ховалось авто. Саме із нього на Ярослава напали невідомі у цивільному одязі, які відрекомендувались, що вони працівники ТЦК.

Син почав пояснювати, що він син загиблого воїна і має відстрочку. Але його почали бити. Хочу підкреслити – били професійно і знали куди, щоб син втратив свідомість і у них була можливість втекти. Його викинули на землю у дворі. Так, напризволяще, непритомного Ярика і залишили та зникли.

Син розповідає, що таким його, без свідомості, виявив невідомий чоловік, за зовнішністю — неформал із синім волоссям та сережкою. (Родина просить передати йому велику подяку за людяність і небайдужість. – авт.).

Небайдужий перехожий відлив Ярослава водою і привів до тями. До нього приєднались інші небайдужі та почали надавати допомогу.

Я коли дізналась, після лікарні, де сину надали допомогу, одразу в емоціях написала про це на сторінці. І до нас звернулись побратими нашого загиблого батька-героя. І вже коли ми почали разом вести власне розслідування, то випливли несподівані і шокуючі деталі – це ймовірно були не тецекашники, а бандити-людолови.

Так, до нас після цього звернулась поліція, щоб зафіксувати факт побиття. Але в розмові нам сказали, що це буде кваліфікуватись як легкі ушкодження, відповідальність — штраф, а судова тяганина не додасть здоров’я моєму синові. Ярослав вже не раз за ці дні втрачав свідомість. Я не хочу, щоб його «таскали» ще і по судах.

Щоб ви розуміли, він був у такому стані, що не знав, хто він і звідки.

Йому після приведення до тями показували фотозаставки — його весільне фото із дружиною, він недавно одружився, а Ярослав не міг згадати, хто це. Уявляєте?

У ці дні до нас одразу ж приїхала ще делегація від спілки ветеранів, крім побратимів загиблого Ярослава. Хлопці уважно все вислухали і сказали, що тепер вони беруть пошуки кривдників під свій контроль, щоб знали, як розпускати руки до дітей загиблих побратимів.

Як стверджує Людмила Бойко, під час їхнього власного розслідування є підозра на існування в Україні під прикриттям ТЦК банди людоловів. І такі є у різних регіонах України. Вони висліджують жертву в непримітних місцях, маючи липові посвідчення тецекашників, ловлять чоловіків призовного віку і далі вимагають викуп для нібито ТЦК. А тих, хто не платить, підкидають реальним військкоматам.

А тут зрозуміли, що дали в штангу, тому швидко зникли, побивши молодого чоловіка до втрати свідомості, як зазначила мати. І так, що він навіть не може згадати, яке це було авто і тих людей. Лише — що вони не були у військовій чи поліцейській формі.

Військові побратими Ярослава Бойка просили передати цим перевертням — людоловам, що вони обов’язково їх знайдуть. А далі буде по закону честі…

Тетяна Редько