Свого часу його тато на замовлення робив ремонт на кухні, і приємне враження на нього справила дочка господарів квартири. Тож він відразу розповів про неї сину Дмитру й порадив познайомитись. Невдовзі молоді люди стали спілкуватись та гуляти, між ними було багато схожих інтересів, А через тиждень Дмитро запропонував Катерині бути разом. Зустрічались закохані півтора року.
– Коли зрозумів, що жити не можу без дівчини, вирішив освідчитись. Було чимало варіантів, як це зробити. Але оскільки я обожнюю їздити на велосипеді, маю багато гарних друзів і взагалі хотів зробити щось оригінальне, то зупинився саме на велопараді, в якому брав участь цієї весни. Я подзвонив організатору заходу Олександру Царевському і сказав, що хочу зробити дівчині пропозицію. Він відповів: «То тобі дати мікрофон?» Зрештою, Олександр дуже мені допоміг у приготуванні освідчення, а головний Дід Мороз Вінниці Олександр Шемет зробив так, щоб моя Катруся весь час знаходилась на сцені. Звісно, хвилювання мене постійно не покидало. Боявся, що щось не так скажу, зіб’юсь чи заплачу. Зрештою, із квітами підійшов до своєї Снігуроньки Катерини, став на коліно і запропонував вийти заміж. Радісна і водночас схвильована дівчина зі слізьми на очах відповіла заповітне «так». А далі були шампанське, спалахи фотокамер, оплески, поцілунки, обійми та романтичний перший танець у статусі наречених під хіт Metallica. Від щастя плакала і моя кохана Катруся, і я. Цікаво, що поряд був і мій тато, який все знімав на відео та підтримував.
Після такого романтичного зізнання молоді люди стали готуватись до весілля. А оскільки велосипеди займають у їхньому житті особливе місце, вирішили зробити свято також тематичним.
– Ми із коханою входимо до місцевої спільноти «ВелоЙожики», тому тут і роздумів не було про те, що саме має бути. Рідні нас підтримали. Дату весілля призначили на 1 вересня. Діти пішли в школу, студенти у вузи, а ми — у сімейно-будівничий, — жартує Дмитро. — Щодо вбрання, то спочатку планували, що це будуть велокостюми та шоломи. Втім, в останній момент відмовились від цієї ідеї. Тому я був у сорочці із метеликом, шортах та веловзутті. Катруся одягнула коротку сукню бежевого кольору, яку придбала кілька місяців тому на день народження, та босоніжки. Після викупу нареченої до «Прозорого офісу» на Замості ми разом із друзями їхали на велосипедах. Припаркували ровери на спеціальній парковці. Перед тим прикрасили їх табличками із датою весілля, метеликом із кульок та бантиком. Батьки добирались на автомобілях.
Після стандартної урочистої церемонії ми з гостями вирішили покататись містом. До наших велосипедів вони вчепили порожні жерстяні банки. Ми їхали вулицями, а вони так голосно тарахкотіли! Наш велокортеж зайняв один бік руху дороги, і дуже приємно, що водії поставились до цього виховано та дружньо. Вони з радістю нас вітали та усміхались. Біля фонтанчика, міської ради, на Космонавтів влаштували неймовірну фотосесію та попили кави. Святкувати у ресторані не хотіли, бо це дуже нудно, тому обрали дачу за містом. Із тусівкою «ВелоЙожиків» влаштували пікнік із шашликами та шампанським. Навіть викуп нареченої був, тож час провели чудово. Втомлені та щасливі, ми із Катрусею повернулись додому. Невдовзі плануємо влаштувати традиційне весілля, як цього хочуть наші рідні. Та й кохана дуже мріє одягнути білу сукню і фату. Щодо медового місяця, то він теж буде оригінальний. Мабуть, помандруємо із коханою кудись на велосипедах…
