Чорнобривці проводжають літо!..
М’яко стелять стежечку йому…
Прикрашають ніжним оксамитом
І торкають чарівну струну…
Музика!… Вона звучить повсюди!
В листі, в квітах, в серці, в небесах!..
Хто почує — більше не забуде
Чорнобривці в золотих садах…
Сонячно! Казково і красиво!..
День такий, що кращого нема!..
А метелик все ще вірить в диво! —
Він не знає, що прийде зима…
Марія
Шановна Маріє! У вас дивовижний вірш! Хотілося б дізнатися прізвище талановитої поетеси.
Компліменті, Марія!!! Хороший вірш!!!