Цікаво і те, що прислав він мені цей документ у зовсім не заклеїному конверті. Я звернувся з цього приводу до прокуратури. Прокуратура доручила… зацікавленій особі – Р.Мілевському провести розслідування на предмет порушення моїх конституційних прав що до таємності листування. Вчора приходив до мене додому поліціянт і відібрав з цього приводу моє пояснення.
На днях Р.Мілевський пришле мені відписку. Я її вам опублікую тут. Чому цей багатозначний лист він мені прислав відкритим? На мою думку – це особлива витончена форма цинізму. І знову, як із хабарем, він буде ні в чому не винуватим. Знайдуть стрілочника…
Отже, поглянемо на цей документ, який він мені прислав. Але перед тим кілька речень передмови. У свій час, коли в Цекинівці діяли Сороцькі очисні споруди, Молдова побудувала з своєї території в це село високовольтну електропередачу для живлення їх. Зрозуміло, що всі ці роботи велися за погодженням на найвищому державному рівні.
Результат – ті потужні молдовські очисні споруди на 10 тисяч кубічних метрів щодоби в полі, за Цекинівкою, на українській землі, вирізано вщент. А це дуже багато десятків тонн металу. Хто вирізав? Не власники тих очисних, не молдавани. Про це не раз заявляла на сесії райради Цекинівський сільський голова пані Ірина Рачковська, критикуючи за покровительство таких дій злочинців голову РДА М.Вдовцова та начальника райвідділу поліції (міліції) С.Гаджука. Скаржилася що вирізають все, а сільраді, мовляв, нічого не дістається.
Залишилася була лиш ця високовольтна молдавська лінія електропередачі. Підкреслюю – збудована не цекинівською сільською радою і не паном Р.Мілевським, а молдовською державою, представники якої нещодавно крокували в Києві по Хрещатику на військовому параді з нагоди Дня незалежності України. Тієї держави чия підтримка зараз у війні з Росією нам дуже дорога. Хай би навіть та підтримка була в основному чисто символічною.
Ото ж, запитується в задачці, це в чиїх державних інтересах було звалити цю молдовську високовольтну електроопору силами якогось зальотного ПП з Тульчина і сільської ради с.Цекинівки? Такими діями Україна укріпляє дружбу з Молдовою? На мою думкою такими діями Україна демонструє Молдові свою не дружність до неї. Бо не можна майно сусіда привласнювати, “розпилювати” і надіятися, що він вас любитиме і поважатиме.
Поки що Молдова мстить виключно лиш цьому українському селу. Вона депортувала із своє території вже близько двадцяти цекинівчан, за словами тієї ж сільського голови пані Ірини Рачковської. І правильно зробила. Який “прівєт” – такий “отвєт”… Але ж ця війна на місцевому кримінально-злочинному рівні може рано чи пізно перерости в міждержавну. І що тоді?.. Де буде тоді Р.Мілевський, на чиєму боці?
У відповіді Р.Мілевського, як бачите, зазначається, що “електроопору було демонтовано в с.Цекинівка, в урочищі “ліс”… Стоп! А чому навкруг тієї електроопори красуються хати жителів Цекинівки? Це що вони в урочищі “ліс” знаходяться? Так би мовити – лісові хатинки? В такому разі якщо це урочище, то урочище має бути ЗА СЕЛОМ. А за селом юрисдикція всемогущого виконкому Цекинівської сільської ради, згідно законодавства, не поширюється, чи не так? То як Цекинівська сільська рада за межами своєї юрисдикції могла поставити на свій баланс чуже іноземне майно після чого спільно з ПП “Прибузький граніт” вчинити над ним дії, які, на мою думку, дуже нагадують пограбування дружніх нам іноземців у великих розмірах? Хто за це відповість? Я думаю, що хтось та відповість, всьому свій час. У Молдові ця їх електролінія із документів не щезла…
Як я вже казав, Р.Мілевський прислав мені конверт з цим загадковим, багатозначним документом в порушення моїх конституційних прав. Укрпошта не посміла його заклеїти після пана Мілевського, ставлячи штемпель на конверті. Як бачите ця відповідь починається із глумління над моїм прізвищем. Він називає мене “КІКА В.В.”. Я міг би зовсім відмовитися від цього шедевру Р.Мілевського, адже моє прізвище зовсім інше. Але цього робити не буду. Гаразд, я КІКА, а молдавани хто? Лохи? Не кажіть гоп поки не перескочили… Адже спір про молдовську власність на території України ще далеко не завершений з радянських часів…
Нещодавно, як відомо, на сесію райради пан Мілевський демонстративно приходив з дуже високим прикордонним командиром. Я їх сфотографував там. Це фото моє облетіло кілька засобів масової інформації. І що? А ніщо. Після того майже на лінії державного кордону, за кільканадцять метрів від чергової частини Ямпільського відділу ДПСУ, в Ямпільському кар”єрі, розгорівся бій. Свистіли автоматні кулі, йшли в хід інші засоби війни. Це тривало довго, дуже довго. Прикордонний відділ це чув. Але черговий його не посмів скомандувати: “Застава до зброї!”. І жоден прикордонник не появився в районі цих бойових дії. Навіть трофеї – гранатомет, гранату, пістолет та інші з поля бою прикордонники не підібрали. Все залишили поліції…
Кілька днів Цекинівська сільрада кидала величезну МОЛДОВСЬКУ металеву електроопору всього за 50-80 метрів від лінії державного кордону. І теж ніхто не командував: “Застава, до зброї!”. То що це робиться тут, в цьому Богом забутому районі? Чия тут насправді влада?
Зображення документу клікабельне.
