– Близько четвертої години ми патрулювали об’їзну дорогу. Побачили людину, яка нерухомо лежала на узбіччі. Під’їхали, зупинились. Бабуся у калюжі крові — ногами на самій дорозі, а тілом біля відбійника. Думали, що її збила машина. На щастя, жива, у свідомості. Добре, що там місце освітлене — ліхтарі та й у світлі фар автомобілів видно, — розповів командир роти вінницьких «копів» Ярослав Гребенюк. — Ми відразу допомогли бабусі, викликали їй «швидку допомогу». Старенька розповіла, що йшла дорогою, зачепилась, впала та й розбила голову. Не могла сама підвестись. Так і лежала десь півгодини — хвилин сорок, може, й більше… У неї були яблука, жолуді — можливо, збирала їх у лісі. Казала, що живе десь на Вишеньці, що їй близько 70 років. Дивно, що жоден з водїів, яких багато на трасі, так і не став, взагалі не поцікавився, що сталось. Навіть коли ми вже допомагали старенькій!