19 жовтня у Томашполі сотні людей навколішки та з квітами проводжали в останню путь бійця Павла Біліка. Напередодні у районі Мар’їнки він отримав смертельне поранення від кулі ворожого снайпера.
Відомо, що чоловік родом із села Костичани Чернівецької області. З грудня 1998 року по квітень 2000 року проходив службу в Збройних силах України. Після того працював охоронником у Державній службі охорони при УМВС у Чернівецькій області. Невдовзі Павло переїхав на постійне місце проживання до Томашполя, де влаштувався на роботу у «Водоканал». Був призваний на військову службу за контрактом восени минулого року. У складі 28-ї окремої механізованої бригади мав спеціальність помічника гранатометника. Минулого вівторка після обіду під час виконання бойового завдання у 38-річного Павла поцілив снайпер в обличчя. Він загинув миттєво…
– Ми познайомились із воїном на полігоні в Широкому Лані. Товаришували. Під час розмови з’ясувалось, що земляки. Я родом із Ямпільщини. Так ми й разом вирушили на передову. Щоправда, службу несли на різних позиціях. Нещодавно чоловік їздив у відпустку додому, повернувся звідти із гарним настроєм. Про загибель Паші мені повідомили телефоном. Спочатку повірити не міг, бо ж два дні тому як бачились, — каже побратим Олександр Статнік. — Втрата непоправна, адже таких відважних та сильних духом бійців ще треба пошукати…
Поховали Павла Біліка у селі Горишківське. У нього залишились батьки, брат, дочка-десятикласниця. Для Томашпільського району це вже п’ята втрата на війні…
Додамо, що нині ситуація у зоні ООС напружена. Важке озброєння, як правило — міномети, застосовують у середньому 10 разів на добу. Маємо ще двох поранених земляків — це 22-річний жмеринчанин Ярослав, якому осколками посікло щелепу, шию та плечі. 46-річний вінничанин Олександр був поранений у Пісках. Осколок влучив йому в гомілку. Стан земляків, на щастя, задовільний…
Вікторія Снігур
