– Напередодні бою Саші Усіка і Тоні Белью, один з найвідоміших спортивних телеканалів світу SkySports готує серйозний матеріал про шляхи боксерів до цього поєдинку. Приємно, що оцінюючи чемпіонські перемоги Олександра на світовій арені, журналісти британського телеканалу зацікавилися українською школою підготовки боксерів як феноменом, системою. Із задоволенням відповів на запитання представників британського телеканалу про наших фахівцях, здатних вселяти в спортсмена не тільки здоров’я і техніку, а й чемпіонські амбіції, вміння їх реалізовувати., – зазначив на своїй сторінці у Фейсбуку Володимир Продивус. – Професійний підхід телевізійників вкотре доводить, що цивілізований світ дійсно вважає бокс мистецтвом, об’єднуючим силу і розум. Цінителі цього виду спорту хочуть не тільки бачити, а й розуміти, що відбувається на рингу. Прогнозувати, робити уявні ставки, чекати від спортсмена нестандартних ходів, здатних переломити хід поєдинку. Для цього британці знімають інтерв’ю про школу, задають питання про тренера. Вони хочуть надати уболівальникам більше цікавої інформації, щоб наситити очікування бою корисними, змістовними моментами.
Що важливо, британські журналісти розповідають глядачам історію двох спортсменів. Чи не грають виключно на національному питанні, не намагаються знайти приводів для глузувань на догоду своїм рейтингам, а дійсно задають питання про бокс, щоб дійсно надати уболівальникам їжу для роздумів. Це приємно і викликає повагу. На таких історіях виховується шанобливе ставлення до спортивного супернику. Без агресії, без якоїсь невиправданої ненависті.
Хочу подякувати журналістам SkySports за їх працю і увагу до українського боксу.
Саме інтерв’ю вийде на телеканалі ближче до дати поєдинку. Постараємося з хлопцями зловити його і опублікувати.
Володимир Степанович Продивус (нар. 8 грудня 1962, Шахан, Карагандинська область, Казахстан) — радянський боксер; український підприємець, меценат і спортивний функціонер. Голова Ради директорів корпорації «Прем’єр-Фінанс», голова Наглядової ради ВАТ «Мостобуд». Президент Федерації боксу України (з 2008)[1], почесний президент футбольного клубу «Нива» (Вінниця). Заслужений будівельник України.
Народився в родині шахтаря. У 1963-му сім’я Продивусів переїхала до України в містечко Новий Буг Миколаївської області, а згодом — на Вінниччину. З 1977 року живе у Вінниці.
Рано залишився без батька. Разом з братом стали годувальниками сім’ї, заробляли гроші на ліки та лікування мами — інваліда першої групи. Після автомобільної аварії мама не вставала з ліжка. Володимир піклувався про неї до останніх днів.
Записався до секції боксу, став чемпіоном області. Дворазовий чемпіон України, переможець Спартакіади України, 5 разів брав участь у чемпіонатах СРСР, виборов «бронзу» на Кубку Радянського Союзу і був серед кандидатів до збірної СРСР з боксу.
У 1986 році закінчив факультет фізичного виховання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Пізніше — Тернопільську академію народного господарства за спеціальністю «фінанси», Міжрегіональну академію управління персоналом (присвоєно кваліфікацію «магістр психології») та Українську академію державного управління при Президентові України (присвоєно кваліфікацію «магістр державного управління»).
Коли підійшла пора служби в армії, спортивні досягнення давали змогу юнакові отримати відстрочку, але він, не скориставшись нею, став солдатом.
Пов’язаний із кримінальними угрупуваннями: в кінці 1980-х — початку 1990-х років, у 1989 році засуджений до 3 років позбавлення свободи. Відбував покарання в колонії ШИК-66 (м. Шостка, Сумська область).[2].
Після відсидки став підприємцем. Працював на керівних посадах кількох компаній, більшість з них сьогодні складає кістяк впливової бізнес групи «Прем’єр-фінанс» і об’єднані в корпорацію, раду директорів якої очолює Продивус. Також він став акціонером найбільшої в Україні мостобудівної компанії «Мостобуд» і був обраний головою наглядової ради цього акціонерного товариства. Колектив «Мостобуду» нараховує близько 5 тисяч працівників. Сьогодні компанії довіряють будівництво найвідповідальніших стратегічних об’єктів, серед яких масштабні позакласні мостові споруди у Запоріжжі, Подільсько-Воскресенський мостовий перехід у Києві, розрахований на одночасний рух автотранспорту і потягів метро. «Містобуд» реконструював міст Патона у Києві.
У 2002 самовисувався до Верховної ради України у виборчому окрузі № 11, Вінницька область. В окрузі посів 2-е місце, набрав 17 % голосів (переміг Антемюк Віктор Дмитрович, 28 %)[3].
Голова Ради директорів корпорації «Прем’єр;—Фінанс», що об’єднує 30 підприємств Вінницької області з харчової та переробної галузі промисловості, торгівлі та побутового обслуговування, фармації та юриспруденції. До складу корпорації входять такі підприємства як ВАТ «Вінницямолоко», ВАТ «Муровано-Куриловецький завод мінеральної води „Регіна“», ВАТ «Вендичанський комбінат хлібопродуктів», ЗАТ «Вінницький універмаг», ВАТ «Вінницяфармація», ЗАТ «Акцент» оптовий ринок «Привокзальний», готельний комплекс «Південний Буг» та інші підприємства Вінничини[4][5].
Президент Федерації боксу України, популяризує цей виду спорту у нас в країні і українських спортсменів за кордоном. Зокрема, за рахунок власних коштів оплачує виїзди і тренування наших боксерів в найкращих зарубіжних центрах. Колишній голова Вінницької обласної федерації футболу, активно підтримує розвиток футболу на Вінниччині, з липня 2004 є почесним президентом ФК «Нива», спонсором виступів команди КВК «Вінницькі перці», яка перемогла у вищій Українській лізі і виборола путівку в Юрмалу. У союзі з видатними науковцями-педагогами впроваджує і фінансує програму допомоги обдарованим дітям. Ветерани війни та праці, колишні партизани, люди похилого віку і знедолені знають, що завжди отримають підтримку і матеріальну допомогу в очолюваних Продивусом громадському об’єднанні «Соціальний центр» і фонді «Примирення». Член президії Міжнародної громадської організація «Україна—Польща—Німеччина». Член Президії Товариства «Вінничани у Києві».
Одружений. Життєве правило: «Хто зупинився, той відстав».