Він каже – голоду не було,
А був лиш тільки недорід!
Цей нелюд думає — забули,
Як гинув український рід!
Як вимирали сім’ї, села,
Смерділо трупом по хатах…
До людоїдства нас довели…
Живе ще досі в генах страх!
Валялись мертві по дорозі,
На цвинтар звозили живих,
А села були у облозі
Кривавих псів сторожових!
В дітей ці нелюди стріляли
За ці нещасні колоски!
Людей з села не випускали
І чорні ставили дошки.
Неначе вирок «чорна дошка» —
Село приречене на смерть!
Земля в могилах, наче в зморшках,
Наповнених тілами вщерть.
Все забирали до зернини,
Квасолю з печі, з казанка!
На скибку хліба у дитини
В них піднімалася рука!
Німе благання: «Дайте їсти!» —
В дитячих зболених очах.
Нелюдський злочин комуністи
Вчинили, щоб зронити страх.
Хребет народу щоб зламати,
Коріння вирвати з землі.
І божевільна з горя мати
Дитя варила у котлі.
Не знаю, але хочу знати,
Чому ж Господь на це мовчав?
Чом Україну мордувати
Червоній нечисті віддав?
Господь мовчав, а ми донині
Оговтуємось від біди!
Що ГЕНОЦИД був в Україні —
Кацап не визнав і жиди!
У вірші є констатація відомого факту, що Голодомор не визнали геноцидом українців Росія та Ізраїль.
Мирослав Вересюк
Не признали все азиатские страны, Африка, США (большинство штатов) Канада (большинство провинций) также Австралия, короче признали всего 15 стран, не густо