Уже тиждень їм не до сну, адже загадково зник 20-річний син Ярослав, який служив на контракті у одній вінницькій військовій частині. За словами батьків, хлопець неодноразово скаржився на конфлікти із командуванням, що, за їхніми припущеннями, й призвело до біди. Тато Сергій та мама Світлана через нашу газету благають сина повернутись та просять усіх небайдужих допомогти у його пошуку.
– Ярослав спокійний, вихований та турботливий хлопець. Ніколи не зникав. Після закінчення коледжу харчових технологій пішов на строкову службу. Після того у травні минулого року підписав контракт із Нацгвардією. Свого часу чоловіка звідси призивали під час шостої хвилі мобілізації на фронт. Відгукувався дуже добре, мовляв, командири — порядні люди, є дисципліна. Ярославу теж все подобалось до якогось часу. А згодом стала чути від нього скарги на відношення у частині. Він мав бажання перейти до іншого взводу через командира батальйону та ротного.
Я зупиняла сина, бо ж все буває, може, де провинився. Та Ярослав казав, що то до всіх так ставляться погано. Восени він тільки повернувся із зони АТО. Був у складі патрульної роти. Під час воєнного стану забезпечував в області порядок, — розповіла мама Світлана. — Востаннє ми спілкувались 9 січня вранці. Ярослав вкотре заявив, що більше на службу не піде. Я стала сваритись із ним, адже він військовозобов’язаний і так робити не можна. Втім, син був налаштований рішуче. В обід він вже не відповідав і більше трубку не брав. Від 11 січня його мобільний телефон взагалі вимкнений.
Днями ми з чоловіком їздили у Вінницю, де син із товаришами орендували квартиру. Хлопці розповіли, що Ярослав просто пішов і не повернувся, жодних конфліктів між ними не було. Були ми у частині сина, де нещодавно змінився командир. Але толком ніхто нічого не каже. Мовляв, будуть розбиратись і шукати Ярослава.
Намагались опитати побратимів – теж тиша. 12 січня ми написали заяву до поліції, дали фото та всю інформацію. Кожної секунди чекаємо, що син дасть про себе знати… Він не міг так просто зникнути, постійно турбувався за мене і сильно переживав, коли нещодавно була в лікарні, а він у АТО. Люди добрі, допоможіть знайти сина. Він міг бути одягнений у чорну продовгувату куртку із лисячим хутром та капюшоном. Або ще носив темно-синю куртку зі змійкою. На ньому червона спортивна кофта і темно-сині спортивні штани, сіро-білі кросівки на низькому ходу. Із документів взяв лише посвідчення, що він військовослужбовець.
У поліції тривають пошукові заходи. Знайомі хлопця розповіли, що він мав намір кілька днів «погуляти», про що їх повідомляв.
У прес-службі Західного територіального управління Нацгвардії поки не коментують ситуацію. Пояснюють, що зроблять це лише після письмового запиту. Просимо згідно з чинним законодавством вважати цю публікацію таким запитом. У свою чергу, редакція бере ситуацію на контроль і просить наших читачів уважно роздивитись фото військовослужбовця і допомогти у його пошуку.
Вікторія Снігур
Наш син знайшовся, ми дякуємо всім за підтримку, і за пошуки.
Нігде він не гуляє,то хлопців змусили так казати. А командування…буває таке,що хлопці,особливо ті,які були в АТО,не витримують несправедливого ставлення до себе. Дай Бог,щоб він був живим!