Наша газета вже розповідала про вбивство 32-річної вінничанки Віти Плахотнюк, яку застрелили серед білого дня.
Відразу містом стали ходити різні версії НП — від пограбування, психічно хворого маніяка та сімейні чвари. За досить короткий час правоохоронці вийшли на замовника — ним виявився колишній чоловік вбитої — 45-річний Юрій, який після розірвання шлюбу все одно навідувався до Віти та її батьків у хату на Бучми з погрозами. Кажуть, що він настільки ненавидів колишню кохану, що рік готувався до того, аби позбавити її життя. Знайшов кілера, купив зброю та заплатив йому 3000 доларів. Виконавця затримали у прифронтовій Костянтинівці, звідки він планував тікати до самопроголошеної «ДНР»…
Молоду жінку, яка працювала бухгалтером у «Зорі», поховали на Сабарівському кладовищі. Колишнього чоловіка Юру, який досі не визнав вину, та кілера заарештували. Правоохоронці повідомили, що такий злочин карається довічним позбавленням волі. Весь цей час родина Віталіни живе наче в страшному сні. Кажуть, що про хід розслідування їм ніхто не повідомляє, на засідання не запрошують.
А днями до них дійшла новина, що колишнього зятя Юрія взагалі випустили із СІЗО. Мовляв, на засідання щодо продовження терміну арешту слідчий не прийшов, тому суддя вирішив злочинця відпустити на волю.
– Це все ми дізнались з Інтернету. Від побаченого мову відняло, адже Юрій не раз нам погрожував позбавити життя. Напередодні загибелі доньки він чи хтось від нього хотів залізти у нашу хату, але завадила молодша донька, котра під ранок прокинулась і увімкнула світло в коридорі! Де гарантія, що він знову за старе не візьметься? На волі Юрій може впливати на свідків, знищити речові докази та, зрештою, втекти. До цих пір родичі екс-зятя не попросили у нас вибачення, не прийшли і не запропонували хоч якусь допомогу. Лише раз телефонували, аби внучку привітати на свято Варвари. Який цинізм! Ми вимагаємо йому та іншому вбивці довічного ув’язнення! — із сумом каже мама вбитої Наталія. — Після втрати Віточки пройшло вже 5 місяців, але із кожним днем нам все гірше, плачемо всі за нею. Онучку, опікуном якої я стала, повели до першого класу без мами. Дівчинка постійно за неї згадує, сумує. Інколи запитує, куди дівся Юра. Кажемо, що надовго у відрядженні… А на Різдво вперше приснилась мені моя Віточка. Щасливою була, говіркою. Мовляв, вкладатиме спати свою Варю. Щоправда, сумними стали її очі, коли сказала, що більше вже не зможе її нагодувати. Пізно вже…
Тож чи справді Юрія Плахотнюка випустили із СІЗО? – із таким питанням ми звернулись до прес-служби обласної поліції.
– Підозрюваного з-під варти не звільнятимуть, — повідомили нам.
Ми будемо надалі слідкувати за ситуацією.
Вікторія Снігур
