За знущання над дівчинкою поплатилася учениця Бориспільської ЗОШ №7. Про це йдеться у Єдиному реєстрі судових рішень.

Справа № 359/933/19
Провадження № 3/359/497/2019

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2019 м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В., за участі особи яка притягується до відповідальності, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-4 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючої касиром «Ощадбанк», зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт id № НОМЕР_2,

в с т а н о в и в :

З даних протоколу про адміністративне правопорушення серія ГР № 376301 від 26.01.2019 слідує, що 22.01.2019 о 10:00 год. неповнолітня гр.ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, знаходячись в приміщенні Бориспільської ЗОШ №7, за адресою: м.Бориспіль вул. Калмикова 7, вчинила боулінг, тобто дії психологічного та сексуального насильства із застосуванням засобів електронних комунікацій, щодо неповнолітньої ОСОБА_3, що проявилось у висвітленні непристойних фото у мережі «інстаграм», в результаті чого могла бути завдана шкода психічному здоров’ю потерпілої. Відповідальність за вказане діяння несе мати ОСОБА_1 за ознаками правопорушення передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП.

У судовому засідання мати неповнолітньої ОСОБА_2 – ОСОБА_1 вину в скоєному визнала, просила суворо не карати.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об’єктивне з’ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.

Відповідно до приписів положення ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний зокрема з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя, заслухавши особу яка притягується до відповідальності, покази неповнолітньої ОСОБА_2, ознайомившись з матеріалами справи, встановивши обставини передбачені ст. 280 КУпАП, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні, письмовими доказами: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серія ГР № 376301 від 26 січня 2019, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з яким ОСОБА_1 ознайомлена та який нею власноручно підписано (а.с.2), письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.4), письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с.5, 11), даними листа-клопотання директора Бориспільської ЗОШ № 7 (а.с.6), даними пояснювальної записки ОСОБА_1 (а.с.9), письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 (а.с.10), даними копії свідоцтва про народження ОСОБА_2, згідно якого її мати є ОСОБА_4 (а.с.12), даними копії свідоцтва про шлюб, згідно якого ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с.8), даними фото (а.с.13).

У відповідності санкції частини 3 ст.173-4 КУпАП відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років несуть батьки, або особи, які їх замінюють.

Оцінивши зібрані у справі докази, вважаю, що дії ОСОБА_1 за ч.3 ст.173-4 КУпАП кваліфіковані вірно, оскільки її неповнолітня донька ОСОБА_2 вчинила дії, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.173-4 КУпАП

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягання до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Обставини, що пом’якшують правопорушення визнано щире каяття. Обставини, що обтяжують правопорушення не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 384,20 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, ч.3 ст. 173-4, ст. 283-285 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючої касиром «Ощадбанк», зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт id № НОМЕР_2 визнати винною в скоєні правопорушення передбаченого ч.3 ст.173-4 КУпАП України та накласти стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень, з перерахуванням суми штрафу в дохід держави на розрахунковий рахунок № 31114106010004, Одержувач: Держбюджет м.Бориспіль ЄДРПОУ: 38007070, Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код бюджетної класифікації 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючої касиром «Ощадбанк», зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт id № НОМЕР_2, на користь державного бюджету України (Отримувач коштів: Бориспільське УК/Бориспіль, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31218206010004, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26539653 Бориспільського міськрайонного суду) судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред’явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя                          Ю.В. Кабанячий).

У постанові суду вказано, що школярка виклала у Instagram непристойні фото іншої дівчинки.

На суді винуватиця свою провину визнала і просила суворо не карати. Це стало пом’якшувальною обставиною під час винесення вироку.

Заплатити за “розваги” доньки доведеться її матері. Жінка працює касиром в “Ощадбанку”.

З неї стягнули штраф розміром у 50 неоподаткованих мінімумів.

Разом із судовим збором матері хуліганки довелося викласти з кишені 1234 гривні 20 копійок.  

У школі, де навчається дівчинка, ситуацію коментувати не хочуть. Директор каже, з дітьми провели виховну роботу і ситуація вже закрита.

Торік у грудні рада ухвалила законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”. Він визначає ознаки цькування, розмір штрафів та захищеє не лише дітей, а й вчителів та батьків.

Досі законів на протидію цькуванню в Україні не було.

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ (ЦЬКУВАННЯ)

Це психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство учасників освітнього процесу, у тому числі із застосуванням електронних комунікацій. Мобільних телефонів, наприклад.

Це насильство вчиняють над малолітнім або неповнолітнім, або малолітніми чи неповнолітніми щодо інших учасників освітнього процесу. Через нього могло постраждати психічне або фізичне здоров’я людини.

Тобто цькувати можуть діти і дорослі. Це можуть бути навіть коментарі в Instagram чи образливі чати у Viber.

Наприклад, коли знущаються і ображають маму чи тата, які відмовляються здавати гроші вчительці на подарунок чи на нові штори.

Чи коли з дитини знущаються через стареньку курточку чи немодний телефон.

7 ФАКТІВ ПРО ЦЬКУВАННЯ, ЯКІ ВАРТО ЗНАТИ

1.Існують соціальні прошарки дітей, які можуть автоматично потрапити до групи вигнанців, каже практичний дитячий психолог Олена Ратінська.

Серед них – діти з неблагополучних сімей, ті, які внутрішньо або зовнішньо відрізняються від інших, не відповідають “моді”, яку формують лідери класу, і часто – діти-переселенці.

2.Якщо класний керівник, інші вчителі, завуч школи або директор ніяк не реагують на випадки булінгу, діти відчувають свою безкарність, додає психолог.

Тому обирають собі жертву і починають на неї зганяти злість.

3. У кожному класі є одна-дві дитини-агресори.

“Треба працювати над укріпленням “Я” дитини, тоді вона зможе захистити себе від агресії, бо часто діти не можуть відповісти.

Батьки мають вчити своїх дітей зупиняти агресора, базуючись на ціннісних орієнтаціях сім’ї”, – розповідає Олена Ратінська.

4. На думку психолога, всі проблеми беруть початок із сім’ї. І це стосується як дітей-агресорів, так і жертв булінгу.

Якщо дитину, наприклад, принижують вдома, вона виходить у соціум і проявляє свою слабкість, нерішучість.

Однокласники беруть це до уваги і починають її зацьковувати, адже у булінгу сторона-агресор самостверджується за рахунок слабших.

Іноді батьки можуть принижувати свою дитину при інших дітях. Це може бути іронія, сарказм або просто жарт, але діти швидко підхоплюють таке і починають це повторювати.

Також негативний резонанс може викликати гіперопіка. Наприклад, причиною насмішок може стати ситуація, коли бабуся бігає з рейтузами за онуком.

Є і такі діти, які самі по собі накликають на себе агресію, але не через жертовну поведінку. Ці діти привертають до себе увагу тим, що можуть чіплятися до когось, пакостити. І для них негативна увага – це також увага.

“У кожному з цих випадків потрібно працювати над відносинами у родині. Як тільки змінюється сімейна система, батьки починають чути дитину, поважати її, прислуховуватися до її думки, змінюється і ситуація у школі”, – пояснює психолог.

5. Є два способи цькування.

Американський Центр контролю і профілактики захворювань (CDC) пояснює, що є два способи булінгу

прямий – у присутності “цільової групи”;
непрямий – наприклад, поширення чуток; у нього є 4 типи: фізичний, вербальний, реляційний (наприклад, спроби завдати шкоди репутації чи стосункам), пошкодження майна.
Місце, контекст булінгу можуть бути найрізноманітнішими, в тому числі він можливий в онлайні.

6. Цькувати можуть за будь-що: “ти в окулярах”, “ти білявка”, “ти товстий”, “ти худа”, “в тебе смішне прізвище” чи ще щось, пояснює гештальт-терапевтка, викладачка кафедри реабілітаційної психології та психосоматики НПУ ім. М. Драгоманова Оксана Сідун.

За її словами, до подібних ситуацій призводить виховання нетолерантності:

– Батьки показують дітям, що вони нетолерантні до будь-кого з якимись особливостями чи потребами. І нетолерантність батьків унаслідується дітьми.

Але діти, оскільки вони менш співчутливі за своєю натурою, проявляють нетолерантність у більш агресивній, ворожій формі.

7. У булінгу є три ролі: агресор, жертва і спостерігачі.

Найчастіше за допомогою звертаються саме спостерігачі, адже лякаються, що теж можуть стати жертвами, додає Сідун.