Чотири роки тому на війні за Незалежність України загинув вінницький міліціонер Денис Жембровський. Трагедія сталась у місті Краматорську на Донеччині 10 лютого 2015 року.
Як вже повідомляло наше видання, тоді російські окупанти підступно розстріляли місто з реактивних систем залпового вогню «Смерч». Били з окупованої Горлівки… Загинули 17 людей, більше 60, з яких п’ятеро дітей, були поранені…
33-річний старший інспектор з особливих доручень відділу дільничних інспекторів Денис Жембровський вдруге виїхав на захист України. Поїхав замість товариша по службі Віталія Шведи, батька двох дітей. Хоча Віталій заперечував, але Денис наполіг: «Моя дружина та батьки мене дочекаються, а твоїм дітям потрібен батько!» До повернення додому на ротацію йому та хлопцям лишалось ще декілька діб…
– Десь в обід росіяни вдарили спочатку по штабу антитерористичної операції, аеродрому. Далі накрили житлові квартали, вулиці. Били снарядами, що заборонені усіма міжнародними конвенціями — із кластерними мінами. Снаряд із ними вибухає десь за 50 сантиметрів від землі, накриває густим шаром шрапнелі, що рве людей на шматки або завдає жахливі рани, — згадував свідок трагедії — тоді командир зведеного загону вінницьких правоохоронців в зоні АТО Геннадій Коваль. — Денис готувався заступати на службу на блокпост. Приїхали на подвір’я ще хлопці із завдання. І ось ворог гатив по місту! До нашого контрольно-пропускного пункту підповзла жінка. Ноги перебиті, кров ллється густо, вона дико кричить від болю, просить порятунку. Денис із хлопцями відразу кинувся їй на допомогу. Почали перев’язувати поранену. Аж ще один снаряд б’є точно у подвір’я нашої бази…
Дениса вразило у голову… Він загинув миттєво… Хоча молоде серце ще билось… Заступнику командира нашого спецназу «Грифон» з кадрів, полковнику Валерію Бурику розірвало обидві ноги. До самого вечора йому кололи знеболювальне у Краматорську, а потім за допомогою наших волонтерів направили до Харківського військового шпиталю, де він пережив ряд операцій… Був поранений й боєць Львівського спецназу міліції, а молодому водієві з Тульчинського райвідділку осколок влучив в груди. Трошки вище сонячного сплетіння. Пару міліметрів нижче – і… Хлопець народився в сорочці. Ще декільком хлопцям осколками на дрантя порвало одяг, але не зачепило… Загалом поблизу нас вибухнули шість надпотужних снарядів. Добре, що у їдальні на першому поверсі нікого не було, бо там осколки та ударна хвиля винесли усі вікна, розлетілись приміщенням… До речі, за кілька діб до трагедії над містом та нашою базою кружляли безпілотники. Думаю, не обійшлося й без «п’ятої колони». Ворог знав, що битиме точно по нас!
– Іншого місця, як не поруч із Богом, для Дениса немає, — казали на похороні його рідні й близькі, колеги, друзі…
Герою посмертно було присвоєно звання підполковника міліції та нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Меморіальні дошки на честь Дениса Жембровського постали у Вінниці, на рідній 21-й школі, музеї вінницьких правоохоронців та у Краматорську — від бойових побратимів. Завжди живі квіти на могилі Дениса на Алеї слави Центрального кладовища Вінниці…
