Вони відвідали його могилу. Адже коли боєць загинув, не всі через службу змогли приїхати на похорон. Під час зустрічі кожен потиснув руку батьку героя Віталію Івановичу та подякував за сина. Командир бригади попросив пробачення, що не зміг зберегти життя воїну. Так сталося, що після загибелі у побратимів Віталія Оніщука залишився його ніж, тому військові передали його батьку як останню згадку. Той не стримував сліз та дякував, що не забувають про його сина.
На могилі нашого земляка бійці встановили прапор його рідної 59-ої бригади. Серед присутніх був міський голова Микола Грушко, який теж у ці болючі лютневі дні втратив сина у Дебальцевому…
Додамо, що Віталій Оніщук був активним учасником Революції гідності і свято вірив у щасливий завтрашній день держави. І коли постало питання боронити рідний край від ворога, пішов не задумуючись. Майже три роки служив.
– Любив землю, радів, як із його добрих рук все росло, цвіло і давало плоди. Ось і 2018 року зародив його сад, чоловік зібрав гарний урожай, залишив собі щось, а інше роздав людям, — розповіли мешканці Липовця. — І його саджанці майже в кожній господі земляків. Загинув наш Віталій у жовтні минулого року в результаті вибуху в Новоайдарі Луганської області. Важко на похороні було дивитись на згорьоване обличчя убитого горем батька, на бідолашну дружину, яка раптом стала вдовою, і найстрашніше – на двох сиріток-донечок. 17 лютого Віталію Оніщуку могло б виповнитися лише 43.
Віталіна Володимирова
