Зі сльозами на очах та на колінах громада зустрічала «вантаж — 200». До рідного дому назавжди повернувся 46-річний Сергій Бичков із села Росоша. Напередодні боєць 28-ої бригади помер внаслідок зупинки серця. У нього залишились матір, брат, дружина та донька.

Рідний брат Сергія Віктор у Війтівцях очолює аграрне підприємство «Зернопродукту» та є депутатом районної ради від БПП.

У рідному селі розповідають, що Сергій був простим, працьовитим і порядним чоловіком. З дитинства мріяв бути військовим. Закінчивши середню школу, вступив до Вольського вищого загальновійськового командного училища тилу. Після того відбував службу у Збройних силах. З початком війни на Сході був призваний на службу за контрактом та призначений старшим офіцером відділення офіцерів запасу і кадрів. Згодом – на посаду заступника військового командира — начальника мобілізаційного відділення. Трохи попрацював на посаді районного військового комісара у Липовці. У першу хвилю мобілізації був призваний на службу за контрактом. А вже у в серпні 2014 року, після трагічних подій в Іловайську наш земляк попросився на передову… Був переведений у 28 бригаду в/ч А0666 на посаду командира 2-го механізованого батальйону з тилу. Весь цей час офіцер стояв на захисті нашої країни, проте одного березневого дня його серце не витримало.

Відспівували Сергія Бичкова священики Православної Церкви України. Віддати останню шану приїхали люди з Липовця, Війтовець, Скитки, Нападівки, Приборівки та інших сіл. Від самої хати до кладовища військові несли на руках труну з офіцером. Похоронну процесію супроводжував військовий оркестр, наприкінці пролунав військовий салют. Це вже восьмий воїн з Липовеччини, життя якого забрала неоголошена війна.

Віталіна Володимирова