В Умані затримали двох нападників на патрульних поліцейських. Фото підозрюваних вінничан, 60-річного Георгія Федоркова та 33-річного Олександра Жирного, обійшло всю Україну. Нині вони обидвоє вже за гратами.

Лейтенант Семен Павленко працює у вінницькій «патрульці» з першого дня її функціонування. Але навіть не міг уявити, що станеться після зупинки цієї «Ауді»…

– Неподалік Корделівки ми зупинили «Ауді А-6» із литовськими номерами, що їхав у напрямку Вінниці. У автівки не працювала підсвітка номерних знаків. За кермом молодий чоловік. Поруч старший за віком пасажир. Брудне авто на «єврономерах», люди — підозрілі на вигляд. Сказав водію надати документи. Він надав своє посвідчення. Але дуже нервував. Я наказав вийти з автівки. Провів поверхневий огляд, далі сказав вийти пасажиру, — згадує «коп».

За долю секунди пасажир вирвав з внутрішньої кишені куртки великий пістолет. Пересмикнув затвор і вистрелив у напрямку мого напарника. Дивом не влучив! Я бачив, як мій колега кинувся під наше авто, а чоловік навів вже пістолет на мене. А пострілу немає! Лише клацання! Осічка чи механізм пістолета заїло. Є Бог на світі! Я теж сховався за своє авто та підготував до бою свою зброю і зробив кілька пострілів. Але нападники вже зникли з нашого поля зору. Вони бігли полем до лісосмуги.

Втікачі гуляли на волі недовго…

– Підозрюваних оголосили у загальноукраїнський розшук. 13 березня завдяки інформації з соцмереж пасажири рейсового автобуса «Гайсин-Умань» упізнали двох підозрілих пасажирів. В Умані обох втікачів затримали черкаські правоохоронці, — розповіли у прес-службі обласної поліції. — Затриманих передали вінницьким колегам.

Їх перевіряють на причетність до вчинення злочинів на Вінниччині, інших регіонах України.

15 березня Вінницький міський суд взяв обох затриманих під варту на 60 діб.

А 60-річного Георгія Федоркова, який позиціонував себе письменником, добре пам’ятають у виправній колонії Ладижина, де чоловік востаннє відбував покарання.

– Цей громадянин раніше вже п’ять разів відбував покарання — за вбивство, крадіжки, шахрайства, інші злочини. Був засуджений у Вінницькій, Кіровоградській, Житомирській областях. У нас відбував шосте покарання з 2010 року по жовтень 2015 року. За статтею про шахрайство з рядом обтяжувальних обставин! Оформляв кредити на підставних осіб, де кидали на гроші, побутову техніку тощо, — зазначив начальник державної установи «Ладижинська виправна колонія-39» Юрій Сомик. — Він мав прізвисько Жора-Мільйонер у певних колах… Він у колонії книжку писав — «Жизнь вне закона».

Після злочину 8 березня ми теж працювали по орієнтуванню спільно із карним розшуком, надали усю необхідну інформацію. Чи здивувались цьому злочину? Наша установа максимального рівня безпеки, є засуджені, які десять разів відбувають покарання, рецидивісти. Багато хто з них — «вовки у овечій шкурі». Тому самі розумієте…

Раніше Георгій Федорков запевняв журналістів, що назавжди поставив крапку у тюремному минулому. У грудні 2015 року презентував свою п’яту книгу «Жизнь в законе» у галереї «Інтер-шик». Згадував, що писав попередній твір «Жизнь вне закона» на туалетному папері крадькома від працівників колонії. Тихцем диктував мобільним телефоном текст на волю. За це й «неодноразово був покараний…»

Тоді ж він так розповів про своє життя:

– Первый срок получил в августе 1975-го. За драку на кладбище за универмагом на Гагарина. Два года. Осенью 1976 года кривая дорожка вывела на квартирную кражу. Новые четыре года неволи. 80-й год — квартирная кража, 5 лет. Выходил на свободу с твёрдым намерением зачеркнуть прошлое. И если бы мудрость, добытую в 55, можно было бы располовинить и подарить человеку в 29 – это было бы моим последним тюремным похождением. Но снова квартирная кража и новые 8 лет. В 1994 до конца осознал всю жуть жизни, в которой пребывание на свободе от силы два месяца между «отсидками». Но осудили на пятнадцать лет за убийство, которого (могу поклясться на самом страшном Божьем Суде) не совершал. И последние 8 лет — в 2007-ом за «кредитные махинации», не доказанные и не подтверждённые, но удобно «повешенные» на ранее судимого. Не один месяц провёл в так называемой «одиночке», приобрёл две болезни: туберкулёз и неизлечимую страсть к писательству…

А от «коп» Семен Павленко, який серйозно святкуватиме 8 березня другий день народження, знову подивився у очі нападникам після їхнього затримання — упізнав обох під час слідчих дій. Цього разу зловмисники й голови не піднімали…