Історія, яка нині відбувається у селі Тростянець Ямпільського району, могла б сміливо стати сценарієм фільму. Щоправда, невідомо із яким фіналом.
До редакції газети звернулась родина Дячків, які вимагають, аби їхня 2-річна онука Владислава навіть після розлучення батьків мешкала разом із ними, а не рідною мамою Лідією Прилипко. Остання проти цього і заявляє, що насправді татом дівчинки є зовсім інший чоловік. Справа вже дійшла до суду, а столичні тележурналісти приступили до зйомок цілої програми. На чиєму боці правда — ми намагались розібратись.
– Мій брат Віталій — інвалід третьої групи, — розповіла нам Ірина Дячок. — Сім років тому став жити із коханою Лідою, вона виховувалась в інтернаті. Дівчина теж мала вади здоров’я — розлади психіки та, відповідно, групу інвалідності. Свої стосунки подружжя офіційно не реєструвало. Невдовзі у них народилась донька Влада, яку записали на мого брата. Але невістка вважалась одинокою матір’ю. Більше дитиною займались дідусь з бабусею, які з ними мешкали. Бо молода мама Ліда не вміла приготувати їжу, попрати речі та навіть зміряти дитині температуру. Одним словом — не справлялась з обов’язками. Зрозуміло, що нам не хотілось із родини виносити сміття, тому про все це не повідомлялись ніякі служби. Хоча йшов час, а дівчинка все більше боялась рідну маму, а ось із татом залюбки проводила час. Останнім часом із Лідією стали відбуватись незрозумілі речі. Вона ні з того ні з сього залишала немовля і кудись тікала. Доводилось викликати поліцію, яка її повертала назад.
Наприкінці липня 2018 року Владислава прихворіла, і бабуся з нею лягли до лікарні. Матір дитя не провідувала до самої виписки. А тоді знову ж безслідно зникла. Ми повідомили соціальні служби, сільського голову, поліцію та опікунську раду. Автомобілем вони привезли до нашої хати Лідію. Всередину вона не заходила і замість того, щоб із собою забрати донечку, залишила її на лавочці та поїхала геть. І далі не цікавилась її долею, не телефонувала і не навідувала. Хоча зі своїм новим чоловіком Вовою проживали у одному селі. Зрештою, Ліда стала розпускати чутки, що Віталій насправді не є рідним батьком дитини. Брат звернувся до суду щодо визнання батьківства. Аналогічну заяву подав і співмешканець. Та, зрештою, справа зайшла в глухий кут через ДНК-експертизу, бо це дороговартісна та важка процедура. А нещодавно ми дізнались, що вже Ліда взялась доводити, що вона хороша матір. Звернулась до служителів Феміди. 3 березня Ямпільський районний суд ухвалив рішення негайно забрати у нас Владиславу.
Приходили з виконавчої служби, але ми дівчинку не віддали. За це дідусю, бабусі та брату дали штраф по 4100 гривень.
За словами родини Дячків, маленькій Владі краще жити із ними, бо так вона буде у безпеці.
– Ліда зі своїм кавалером ведуть аморальний спосіб життя. У них постійно накурено, алкоголіки, зеки. Одного разу жінка розпалила всередині будинку вогнище, то люди ледь рятували від пожежі. Вікна повибивали, їсти нема що. Лідія не може доглядати за дитиною, бо вона цього просто не навчилась. Дівчинка там загине чи її заберуть в дитячий будинок. Або взагалі можуть зґвалтувати ті непутящі дядьки, які в гості навідуються. В нашому селі вже такі інциденти були, на жаль, — каже родина Дячків. — З боку невістки соромно привселюдно розказувати, що Віталій тепер не батько, бо Владиславка тільки так його не називає. Це жінці тоді ганьба, яка, маючи коханого, пішла зраджувати і тепер цим хизується!
Почути точку зору Лідії Прилипко за кілька днів нам так і вдалось, адже, як повідомили односельчани, мобільного телефону у неї немає, контакти її нового чоловіка нам не надали. Втім, у селі знайшлись ті, хто підтримує Ліду.
– Життя і так скривдило молоду жінку, бо не знала батьківського тепла та любові. Так, можливо, вона не є еталоном матері та дружини, але ж цьому можна навчитись. Не можна так просто у рідної неньки дитя відбирати. Це великий гріх. Ми не бачили Ліду ніколи п’яною та накуреною. То все наклеп. Батькам не варто влізати у стосунки між молодими людьми. Хай самі розберуться, — кажуть жителі Тростянця на правах анонімності.
Місцева влада теж про ситуацію знає. Голова Тростянецької сільської ради Федір Маркітан повідомив, що 21 березня таки виконали рішення суду.
– Були служба у справах дітей, медпрацівник та я. Дитину вилучили та разом із рідною матір’ю відвезли до районної лікарні на обстеження. Якщо з дівчинкою все добре, вона залишиться надалі з нею проживати.
Втім, ставити у цій історії крапку ще зарано, бо Віталій Дячок тепер вимагає свою екс-кохану позбавити батьківських прав. На його захист стали ще 40 односельчан. І, як кажуть адвокати, чоловік справді має на це право.
– Дійсно такий позов може заявити громадянин, який вважає себе батьком, але не вписаний в свідоцтво про народження і не перебував у шлюбі з жінкою. Також опікун може пред’явити права як особа, яка утримує та виховує дитину. Або ж сама дитина після 18 років. Щодо процедури ДНК, то той, хто заявив про експертизу, як правило, і платить. Але термін давності для таких звернень — один рік, — каже досвідчений адвокат Юрій Білоус.
Яким буде фінал цієї мелодрами із сльозами дорослих та дітей — будемо слідкувати разом. Готові почути й інші точки зору на цю ситуацію.
Віталіна Володимирова
