Коли Оксана Бура і Сергій випадково зустрілись у кафе, дівчину вразило, як добре новий знайомий вмів говорити, як знав психологію, філософію.
Дівчина не помилилась, Сергій був психологом «по життю», вмить підбирав тактику і витягував всю потрібну інформацію. Але, на жаль, вінничанка це зрозуміла пізно…
Сергій провів Оксану додому, в гості не напрошувався. Та наступного вечора новоспечений шанувальник подзвонив у двері Оксаниної квартири і вручив їй букет троянд. Пляшка вина, легка вечеря, музика сприяли народженню нових ласкавих почуттів. Все складалося, як у казці: увага, подарунки, розваги. Ах, Сергій! Не тільки розумний і порядний, але й чудовий знавець сексуальних втіх. Оксана йому відкрила душу і тіло, коханець поселився у неї.
Та несподівано для господині квартири з Молдови приїхали троє друзів Сергія, він розмістив їх у другій кімнаті. Гості додому не поспішали, вели себе нахабно і розкуто. Сергій змінився: курив «травку», пропадав ночами, приходив п’яний. Терпляча і м’яка Оксана врешті попросила Сергія, щоб той відправив друзів у Молдову. І він на диво швидко погодився!
Того фатального дня троє молдован відправились на автовокзал, а закохані — у ресторан. Сергій був дуже уважний і ніжний, але в нього чомусь часто дзвонив мобільний. Повернувшись додому, молоді люди побачили страшну картину: голі стіни, порожні шафи, ні золота, ні грошей, ні техніки, ні речей… Через кілька днів Сергій сказав Оксані, що провідає батьків у Закарпатті і через два тижні повернеться. Але не було його і через місяць, і через рік. Поліцейське розслідування нічого не дало.
Тільки випадково Оксана дізналась, що чорноокий красень Сергій дійсно живе в Закарпатті, він циган, одружений, має сина. Стало зрозуміло, чому у той нещасливий день він просив не одягати у ресторан золоті прикраси, і чому часто дзвонив його мобільний, і чому він не хотів йти раніше додому… І куди дівся дублікат ключів, про який Сергій сказав, що загубив, а насправді віддав друзям-молдованам. Його «спеціалізацією» були злочини, засновані на довірі молодих дівчат. І все ж, за словами Оксани Бурої, крадіжка в квартирі була не такою страшною, як крадіжка її серця!
