Хоча, здавалося б, спільна благородна мета мала б об’єднувати… Нещодавно до редакції звернулася активіст товариства Лариса Журахівська. Приводом стала давня історія, котра, між тим, ще й досі не завершилася.
– Ще влітку ми з волонтерами врятували від поганого догляду і знущань власників козу з двома козенятами та собачку зі щенятами. Передали їх до муніципального притулку для тварин у надії, що вони тут будуть у безпеці. Але вони зникли! — розповіла активістка. — Ми довго думали, як їх звідти визволити, а там пахло кримінальною справою щодо жорстокого поводження з тваринами. Потім ми домовились з власниками і за 50 чи 100 гривень викупили тих кіз. Звернулись до муніципального притулку для тварин, і ті до себе їх забрали. Зробили їм безкоштовну стерилізацію. А потім почався жах. Кози зникли (мабуть, їх з’їли), щенята загинули, собачка здичавіла. І це в притулку, на котрий міський бюджет виділяє немало грошей! Інший момент: згідно з розпорядженням міського голови, у притулку дозволено проводити стерилізацію бездомних кішок. Ніби й добра справа, але насправді виходить знущання над тваринами! Багато людей скаржаться, бо шов великий, гниє постійно, мітки на вушках кровоточать, бідолашні тварини мучаться…
З цією ж проблемою звернулася і вінничанка Надія Ковальчук, котра утримує міні-притулок, у неї живе 5 кішок.
– Це якесь цілеспрямоване знищення кішок, бо бідні тварини важко виходять з наркозу, їх, мабуть, зашивають нестерильним матеріалом. Я намагалася про це розповісти у соціальних мережах, але мене «забанили». Думаю, що варто було б перевірити діяльність муніципального притулку, котрий більше нагадує концтабір для тварин.
У притулку повідомили, що на всі претензії відповідь може дати директор Іван Лозінський. Але він саме у відпустці. Тому маємо сподівання, що незабаром він зможе дати відповідь на всі претензії вінничан.
Тетяна ВЕРБИЦЬКА
