Її можна побачити у холі міської ради. Виставка створена польським Інститутом Національної Пам’яті у співпраці з Державними обласними архівами у Вінниці, Хмельницькому та Одесі.

Виставка характеризує період Великого терору в УРСР, зокрема, репресивну акцію, яку було проведено за, так званою, «національною лінією» проти польського населення України. Експозиція презентується за підтримки Центру історії Вінниці та діятиме упродовж тижня до 19 квітня.

11 квітня на відкритті виставки були присутні міський голова Сергій Моргунов, голова польського Інституту Національної пам’яті Ярослав Шарек, Генеральний консул Республіки Польща Дамян Цярціньський.

«Ми традиційно проводимо виставки на різні тематику в стінах Вінницької міської ради. Тематика цієї експозиції достатньо трагічна для нашої області, міста і для України в цілому. Ця виставка нагадає нам про те, що собою являє тоталітарний режим та фактично окупація Росією України в свій час, і які наслідки були наслідки, скільки людей різних національностей загинуло в результаті репресій. Нам ще довго потрібно буде відкривати різні сторінки історії Вінниччини і України, але найголовніше – вчитися на історії і не робити таких помилок, які були колись. Я хочу подякувати польським партнерам Дамяну Цярціньському – Генеральний консул Республіки Польща, голові польського Інституту Національної пам’яті Ярославу Шареку, директору Центру історії Вінниці Олександру Федоришену, директору Державного архіву Вінницької області Юрію Легуну та його колегами з інших архівів за те, що ми сьогодні маємо таку змістовну виставку. Тож, бажаю усім ознайомитися з представленими матеріалами та задуматися над тим, які помилки ми не повинні робити в майбутньому», – сказав Вінницький міський голова Сергій Моргунов.

«Ми нещодавно знову пройшли шлях, який пройшли Семен Петлюра та Йозейф Пілсудський 100 років тому. Договір, який вони підписали 100 років тому, сьогодні для нас є інспірація. Юзеф Пілсудський казав, що немає вільної Польщі без вільної України. Але тоді вдалося затримати більшовиків тільки перед Варшавою, а не перед Києвом. Україна та український народ став жертвою комуністичного режиму. Про це свідчать багато могил, частину яких до сьогодні ще не знайшли. Для поляків, які тут проживали і хотіли свідчити про те, що вони поляки – це означало смерть. З документів знаємо, що жертвами антипольської операції НКВД стало більше 100 тисяч поляків. Але насправді їх було набагато більше. Потім певний період про ці жертви не пам’ятали. Але пам’ятати потрібно, і для цього ми й організували виставку. Ми плануємо й надалі розповсюджувати знання про цю історію на Заході Європи», – зазначив Ярослав Шарек.

«Присутність сьогодні на виставці у Вінницькій міській раді представників польської і української держави, міського голови, істориків показує наскільки важливо, щоб ці страшні речі не повторились. Важливо, що серед нас є наймолодше поколоння, яке бачить виставку, слухає про ті події. Ця виставка дуже важлива сьогодні в Україні, де на Сході відбувається війна. Сьогодні чули, що ще один український солдат помер від пострілів і це також є сигналом для Європи, що треба все зробити для того, щоб таких конфліктів не було. Потрібно, щоб про історію дізнавались, щоб світ не був байдужим до того, що відбувається в різних країнах та Україні зокрема», – зауважив Дамян Цярціньський.

Директор Державного архіву Вінницької області Юрій Легун розповів: «Факти, які ми сьогодні бачимо, для нас є дуже важливими. Ми повинні усвідомлювати, що ще кілька поколінь тому, і сьогодні ще живі ті, хто тоді народились, людину могли знищити просто за те, що вона належала до іншої національності, мала походження не з такої родини як слід, або просто щоб виконати план. Ми сьогодні живемо зовсім в іншому світі, якщо ми не будемо пам’ятати про це, ми не зможемо реально оцінювати сьогоднішні можливості і загрози».

«Вчора, під час монтажу виставки, один з відвідувачів Прозорого офісу підійшов до одного зі стендів, дістав телефон і почав ділитися з нами світлинами відсканованої справи свого репресованого прадіда, який був розстріляний під час антипольської операції. Тобто, ця невидима червона нитка пов’язує нас всіх, примушує пам’ятати, що вона стосується не тільки виключно представників якоїсь національності. Це було спільне лихо, здійснене комуністичним режимом, яке всіляко замовчувалося і навіть, будемо відверті, з моменту повернення нашої української незалежності у 1991 році. Одна з важливих задач Центру історії Вінниці та майбутнього музею Вінниці – це важка розмова про важкі теми, в тому числі про події 37-38 років. Сподіваюся, що подібна співпраця буде плідною і стане солідним фундаментом для наших подальших меморіальних та інших проектів», – каже директор Центру історії Вінниці Олександр Федоришен.

Також сьогодні відбулось покладання квітів до пам’ятника Головному Отаману Симону Петлюрі у Вінниці (вул. С. Петлюри,15) та до пам’ятної дошки Маршалу Юзефу Пілсудському (вул. Соборна, 69).