Чоловік помер внаслідок онкології. У нього залишились дружина, донька та матір.
– Останні роки Віктор мешкав у селі Залізничному зі своєю коханою. Служив у 54-му батальйоні розвідником. Мав позивний Ферштейн. Непримітний, мовчазний, але переконаний у своїх діях і вчинках. Він ніколи не ділився спогадами про пережите, хоча пройшов запеклі бої та отримав дві контузії. Інколи мене запитували, чи він не глухонімий, але Віктор був справжнім і готовим діяти у будь-який час. Після того як він повернувся з війни, активно брав участь у місцевих подіях. Зокрема це він кидав до сміттєвого баку голову райради, який не хотів виділити землю бійцям. Щоправда, після тих сутичок її таки надали. Невдовзі Віктор знову підписав контракт, а півроку тому дізнався, що в нього рак шлунка. Тоді ж йому зробили у Львові операцію, але подолати важку недугу нашому земляку так і не вдалось. Він у помер у 45 років, — розповів голова Козятинської асоціації учасників АТО Олег Пявка. – Поховали героя на кладовищі станції Козятин-2 зі всіма військовими почестями. На жаль, із представників влади нікого не було.
Коли верстався номер, стало відомо, що у селі Кальник Іллінецького району помер демобілізований боєць Микола Паламаренко. У чоловіка, якому в червні мало виповнитись 43 роки, зупинилось серце…
Вікторія Снігур
