Цього листа редакція отримала ще наприкінці зими. Отримали коментар, і, здавалося б, проблема вирішилася. Але, виявляється, все не зовсім так.

«Ми звертаємося до вас зі своєю проблемою в надії, що публікація в газеті допоможе нам, — йшлося в листі. — Вже давно, відколи розпаювали землю, ми здаємо свої паї (сад) 0,60 га ТОВ «Гренвіс». Ніколи затримок з розрахунками за паї не було, а цього року за 2018-й рік чомусь досі не розрахувалися. Хто брав оплату зерном — тим віддали. Хто хотів грошима — чекають. І скільки ще чекати — невідомо. Староста села дзвонила до керівників цього ТОВ, з’ясувала, що будуть розраховуватись 11 січня. Люди зійшлися, але з «Гренвісу» так ніхто і не приїхав. Не потрудилися вони передзвонити і пояснити, чому так сталося.

Згідно з документами, вони мали б розрахуватися з нами ще до кінця 2018 року. Натомість просто годують обіцянками. Пайовики — в основному пенсіонери, звертатися безпосередньо до «Гренвісу» за поясненнями не мають можливості, тому остання надія — на газету.

Василь Ткаченко, Ольга та Юзефа Фардигола, Віктор Шумейко, Галина Романюк, Валентина Шумейко, Руслана Юрченко, Галина Кавуненко».

– З людьми за паї ми повністю розрахувалися, — запевнив тоді директор сільськогосподарського підприємства ТОВ «Гренвіс» Сергій Гребенюк нашого журналіста. — Так, були перебої з виплатою грошей, але на сьогодні у нас перед людьми боргів немає.

А нещодавно селяни з Білок знову поскаржилися до редакції.

– Виплатив гроші, але далеко не всім! Хто до нього дзвонив і особисто домовлявся, то отримав гроші на початку березня. А деякі люди ще й досі не отримали тих грошей, — розповіла Ольга Фардигола, — хто йому спокою не дає, тому він платить. Але це ж неправильно — щоразу за ці гроші боротися!